Да я писал, а если ты не знаешь как написать подумай как ты бы помог им покормить напоить и т.д.
У батьківській хаті тепла так багато ,
Воно нас зігріло усіх ,
У батьківській хаті у будень і в свято
Дитячий дзвенів щирий сміх!
Тут вчили молитви І пісні дзвІнкої,
До праці привчали малих,
Щоб в колі родини усі з Богом жили,
Доріг не лякались крутих.
Щоб всі пам"ятали неначе молитву,
Напутні батьківські слова:
-ЛюбІтеся діти , в біді не цурайтесь,
Ми зичим вам тільки добра .
З добром у серці ми пІшли світами,
Розлетілись ,наче пташечки оті,
Все спішимо до батька і до мами,
Цілуєм їхні руки золоті.
Н - окуляри, двері, Карпати, люди, граблі, сходи
Р - окулярів, дверей, Карпат, людей, граблів, сходів
Д - окулярам, дверям, Карпатам, людям, граблям, сходам
З - окуляри, двері, Карпати, людей, граблі, сходи
О - окулярами, дверями (дверми), Карпатами, людьми, граблями, сходами
М - на окулярах, на дверях, у Карпатах, на людях, на граблях, на сходах
К - окуляри, двері, Карпати, люди, граблі, сходи
1)Напевно, в житті кожної людини рано чи пізно настає такий момент, коли вона відкидає всі свої щоденні турботи й проблеми, відсторонюється від буденної суєти і замислюється над тим, для чого ж, власне, вона прийшла у світ. І, певно, по-справжньому щасливим є той, хто не вагаючись може відповісти на це запитання. Однак чи це можливо? Хтось мріє про матеріальні блага, хтось прагне визнання, а хтось просто хоче бути коханим і живе заради цього почуття, а проте навряд чи хтось зможе чітко й без на гань визначити сенс свого життя.Питання сенсу життя - це одвічне питання, яким людина переймається з давніх-давен. Філософи, митці, представники найрізноманітніших наук в усі часи вирішували його по-різному. Одні вважали, що життя -і і,е постійна боротьба за власне існування й добробут (пригадаймо, наприклад, слова Л. Костенко: «Життя, мабуть, цо завжди Колізей...»), інші стверджували, що людина .живе на Землі для того, щоб творити, виражати себе в мистецтві...Український філософ і педагог Г. Сковорода сенс людського життя вбачав у постійному пізнанні світу й себе самого, у невтомному прагненні здобувати знання й збагачуватися інтелектуально. У своїй знаменитій поезії «Всякому городу нрав і права...» він наголошує на тому, що кожен по-своєму визначає життєві цінності та ідеали, яких прагне, однак найголовніше, на його думку, для людини - це мудрість, заради якої вона й мусить жити:А мні одна только в світі дума, Как би умерти мні не без ума.Скільки існує людство, стільки існує й питання про сенс його існування. Воно завжди відкрите, бо кожен по-своєму, індивідуально намагається на нього відповісти. Мені ж найбільше імпонують слова О. Гончара, який стверджував, що «саме в людяності людини, в її мужності, здатності любити, в силі творчій, у моральній чистоті полягає найвища духовність, що становить істинний сенс життя людей на планеті».<span>Людина може прожити лише одне життя. На жаль, а може, й на щастя, вона не зуміє повторити жодного його моменту, пережити його ще раз, відновити... Тому мені здається, що сенс життя полягає в умінні жити та почувати себе щасливим. А вміння жити, на мою думку, це не лише бажання отримувати задоволення від навколишнього світу, не лише потреба у професійній чи творчій саморе-алізації, а й внутрішня потреба дарувати добро іншим людям, робити їх щасливими й завжди усміхненими. Я вважаю, що головне для кожного з нас - усвідомити, що сенс нашого власного життя - це ще й сенс життя інших людей, тому важливо завжди, за будь-яких обставин пам'ятати, що живемо ми не заради себе, а заради самого життя на нашій планеті.
Тут більше слів тому можна скоротити</span>