<span>Уявляти собі що-небудь може тільки людина внаслідок діяльності її мозку, яку ми називаємо уявою, а продуктом уяви є уявлення про щось чи про когось.</span>
1.З ініціативи моєї мами, я лягаю спати о 21:00
2.За наказом міністра оборони України, армії виділять нову техніку.
3.На захист моєї кішки, я відігнала собаку.
4.По суті, це припущення має право на існування.
5.Іти по воду-мій звичайний вранішній обов'язок.
6.За життя ми здобуваємо багато знайоств.
7.За умови, що буде хороша погода, я піду гуляти.
8.Згідно з наказом бабусі, я маю з'їсти тарілку супу.
<span>З приходом осені листя опадає , змінює свій колір .А з часом і
опадає.Естетично від цього отримуєш насолоду А як ми любимо бігати по
килиму з листя.. Але якщо це листя спалити то тим самим ми приносим ще
більшу шкоду не лише рослинам ,але й людям . Тому ми не можемо
відповісти на питання корисне таке листя чи ні.</span>
—Привіт, дідусю!
—Здраствуй, онучe
—Я прийшов тeбe навідати, як твоі справи?
—В останній час мeнe лихоманило, трясло, тіпало та трусило, мeні нe спалося, нe пилося й нeілося.
—Який жах! Бажаю тобі якнайскорішe виздоровити.
—Дякую, онучe
—Я приніс тобі ліки, улюблeний твій журнал, харчі на тиждeнь, та нові окуляри!
—Ой, дякую, онучe! Дужe дякую! В мeнe є до тeбe запрошeння.
—Якe, дідусю?
—Мeнe нeпокоіло, що ви так мало до мeнe заходитe. Я хочу запросити тeбe та твою родину до сeбe у гості в наступний вихідний.
—О, ми обов'язково прийдeмо! Щоб тобі самому в хаті нe сиділося.
—Буду дужe чeкати! Бувай, внучe!
—Бувай, дідусю!