Тарас Шевченко народився і жив у непрості для України часи, коли її народ потерпав від кріпацтва, а сама країна — від принизливої імперської політики.Тяжка доля випала талановитому юнакові. Сам Шевченко народився в кріпацькій родині, зазнав гоніння та заслань, тяжких поворотів долі, але через все своє життя він проніс свій талант, палке серце та віру в краще майбуття.<span>Без імені Тараса Григоровича Шевченка неможливо уявити української літератури, національної культури і нашої країни взагалі. Творчість великого Кобзаря невмируща. Життя поета можна вважати справжнім мистецьким подвигом, адже усі свої сили він віддавав на порятунок українського народу і української культури. Саме Шевченко відкрив перед своїми співвітчизниками шлях у щасливе життя.Саме з цією людиною асоціюється в мене слово поєт.</span>
Весела і дотепна повість В. Нестайка розповідає про вірну хлоп'ячу
дружбу, про фантазії, мрії, витівки двох хлопців — Яви та Павлуші, які
мають добрі серця й у вирішальні, відповідальні хвилини виявляють свою
доброту, милосердя і навіть сміливість.
<span>1. О слово рідне! - <span>Г поетичне звертання;</span></span>
<span><span><span>2. шовковий спів - <span> В епітет;</span></span></span></span>
<span><span><span><span><span>3. степів широких - <span> Б інверсія;</span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span><span>4. співочий грім батьків моїх - <span>А метафора.</span></span></span></span></span></span></span></span>
Відповідь: В нас у школі все чудово!
Нові парти,книжки нові,
Учні бездоганно вчаться.
Все у мріях в нас прекрасно!
Тільки є проблема та:
Що у нас,як тільки,
Вчителька у клас зайде....
І як скаже враз:
,,А домашнє любий друже‘‘
То бездоганно так тікаю я)
Пояснення:все що в голову зайшло
Є у любій нашій школі різні типи класів.
<span>І чимало в нашій школі класів-лоботрясів. </span>
<span>У цих класах добрі діти, гарні та веселі, </span>
<span>І відразу після школи мчаться до оселі. </span><span>
Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще взялися б за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.</span>