Символ життя й Батьківщини
(за поезією А. Малишка «Пісня про рушник»)
Поезія А. Малишка «Пісня про рушник» нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу:
Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.
Вражає те, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити стільки тепла та ніжності до найріднішої у світі людини. На життєвих дорогах героя супроводжує вишитий матір'ю рушничок, який став його оберегом, додавав сил, наснаги у важкі часи, бо
...на ньому цвіте росяниста доріжка, І зелені луги, й солов'їні гаї, І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, І засмучені очі хороші твої.
На українських рушниках зазвичай широка гама кольорів, але переважають у них два кольори: червоний і чорний. Здавна відомо, що червоний означає любов, а чорний — печаль. Бо саме з таких складових, як любов і щастя, радість і журба, злети й падіння складається людське життя. Ці почуття органічно поєднуються, переплітаються, як нитки на маминому рушничкові.
Я візьму той рушник, простелю, наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров. І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, і вірна любов.
Читаючи вірш, ми розуміємо, що поет любив свою матір, свій рід, свою Україну. Мені здається, що рушник для ліричного героя є своєрідним символом «українськості»: адже у ньому закодовані найрідніші для кожного українця поняття. Недарма «Пісня про рушник» стала народною, її люблять і часто співають. Думаю, що її дуже важко перекласти на іншу мову.
<span>Мені дуже подобається «Пісня про рушник» своєю ліричністю, задушевністю, теплом, мелодійністю. А ще тому, що змушує замислитись над вічним, оспівує найпрекрасніші почуття: любов до батьківського дому, до рідного краю, до матері. Думаю, ця пісня завжди чаруватиме слухачів своєю неповторною красою.</span>
1.У віршах
2.У творі яян.автор:Емма Андріївська
3 хорей- це двоскладова стопа із наголошним першим складом
На наступний день хлопчик побіжав до школи.як завжди був охоплений красою зими.на зустріч йому йшлі хлопці. воні казалі пішли до школи! але він відповів я не піду я ще тут трішки посижу. воні от дивак! але ві не звернув ні увагі на них бо був зачарованій красою білого лісу
Софийка (если я не ошибаюсь) берёт коралы сестры, которая выходит замуж. однажды девочка находит странное старенькое фото(она в это время сидела в шкафу). Вдруг, она переместились в прошлое, как раз в то время, как делали фото, которое она рассматривала. В общем, ей пришлось очень много путешествовать во времени, видеть много людей ради того, чтобы узнать, в чём состоит проклятие Вадима, в которого она влюблена. Ещё она узнала, что её сестре не стоит выходить замуж за её ПОКА ЧТО жениха, т.к. он бросил не одну жену
p.s. Русалочка - потому, что она сравниваьа себя с русалочкой из сказки Андерсена. Из-за неразделённой любви.
На мою думку,Діда Платона можна вважати героєм,бо він спас колись у човні товарища капітана і за це він вдячний на все життя.Коли була війна,наступала ніч і дід Платон з веслом,сіткою й дерев,яним ковшем для виливання води виходив із сіней превозив солдатів.Його вважали як рідним батьком.Він мудра і стара людина,проживши довге життя.