Дорогой Иван Иванович Иванов. Меня зовут Иван мне 20 лет.Живу в России город Москва. Я пишу вам это письмо , в знак благодарности того , что вы написали такое чудесное произведение(стих,поезию).Когда я читал "......" то меня переполняли чувства"...". В моменте когда"..." вы очень чётко описли все эмоции которые испытывал персонаж.
Мне очень нравится ваше творчество , прошу вас пишите больше таких произведений(поезий,стихов
)
Может хухи существуют, а может и нет но все же надо верить в сказку. Может мы их просто не видим, потому что они меняют свой цвет под окружающую среду. Это лично мое мнение.
Істинні та фальшиві цінності в житті людини. Бог наділив людину правом життєвого вибору. Тому кожен із нас рано чи пізно замислюється, навіщо існує, для чого живе. Дивним видається уявлення про щастя селян з казки Олекси Стороженка з глибокою назвою "Скарб". Вони вважали щасливою людину, яка все своє життя лежала на печі і лише відкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поїсти. Хибну думку породила заздрість, а заздрість, як відомо, присипляє здоровий глузд. Фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб бути щасливим. Існує ж багато людей, що понад усе прагнуть виграти в лотерею.Щастя, мабуть, вимірюється тими моментами, коли на душі так хороше, що виростають крила. Ми самі є його творцями. І людині для цього творіння вже дали фарби і полотно. Потрібно лише змахнути пензлем і відтворити свою мрію. І зовсім не важливо, що ви добре малюєте лише хатинку або квіточки.
<u><span> мое ставлення до михайлика як він бачить <span>природу! цікаво але не знаю</span></span></u>