Головний герой, як і сам письменник, залишився сиротою, виховувався у дядька, доки той не загинув від німецької бомби. Вже з початку повісті ми бачимо, що хлопчик серйозний, відповідальний. А зі смертю дядька йому і зовсім довелося покладатись тільки на себе.
Він іде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаючи в собі страх, перемагаючиінколи фізичне безсилля та хворобу. За віком він був нашим одноліткомАвтор розповідає про зустріч на базарі Климка та Зульфата зі своєю вчителькою, яка з малою дитиною опинилася в безвиході. З цього часу у друзів з'явилося благородне бажання допомогти їй, і вони беруть на свої слабкі плечі усі турботи про Наталю Михайлівну з Олею, стають їх опорою. Саме опікуючись їх життям у першу чергу, вирушає юний герой новели Климко у далеку дорогу. На ній Климко з шевцем рятує під час облоги на базарі незнайому дівчину від Німеччини, хоч міг поплатитися за це життям. Біда зближує, згуртовує людей, виявляє глибини людської душі: доброту, порядність одних і жорстокість та підлість інших.
<span>Пізніше ми бачимо Климка під час перебування у тітки Марини, яка виходжувала його в гарячці і хотіла навіть залишити в себе - всиновити. Але хлопчик, хоч йому і подобалося у доброї жінки, не погодився, бо відчував відповідальність за життя дорогих йому людей. Мені здається, що у цьому епізоді дуже виразно показується доброта і самовідданість людської душі .Після небезпечної дороги, після важких випробувань, сповнений радістю, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю. І тут підстерегла хлопчика невблаганна смерть, як підстерігала вона на тих воєнних дорогах багатьох його ровесників.Тут і скосила його черга з німецького автомата: "Він уп'явся пальцями в діжурку на грудях, тихо ойкнув і впав. А з пробитого мішка тоненькою цівкою потекла на дорогу сіль..." Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей. (вот пользуйся)</span>
Я розумію ці слова так: поет не повинен відавати своє життя за для того, щоб жив його володар, бо володар за все своє життя ніколи не зможе зробити того, що зробить поет. Поет це та людина яка з простого набору слів може зробити щось неймовірне і фантастичне, те чого непідсилу зробити простій людині або у нашому випадку володареві.
Якби я зустрiла своего знаменитого одноклассника я першим дiлом спитала його як у нього справи. А потiм розпитувала де вiн працюе.I згодом запросила до себе додому попити чай.
<span> Читаючи твір Віктора Близнеця "Звук павутинки", я поринула у дивовижний світ, де реальне тісно сплітається з вигаданим і цим породжує певну рівновагу. Ця гармонія створює справжню красу, яка, на мою думку, має сили врятувати весь світ. Але, нажаль, цю красу бачуть не всі. </span>
Герасим Калитка — заможний селянин, що прагне розбагатіти.
<span>2. Пристрасть Калитки до </span>грошей, до нагромадження землі.
3. Найзаповітніша мрія персонажа — стати великим землевласником.
4. Нечесність, лицемірність Калитки.
6. Бездушність Герасима стосовно дружини Параски і сина Романа.
7. Ставлення Калитки до наймитів (скупість, прискіпливість, жорстокість).
8. Душевна порожнеча, обмеженість, неосвіченість Герасима.
<span>9. Позитивні риси характеру Калитки (працелюбність, невтомність, цілеспрямованість).</span>
