Коли фарби життя блякнуть, я беру Гріна. Відкриваю його на будь-якій сторінці, так навесні протирають скло в будинку. Усе стає світлим, яскравим, усе знову таємниче хвилює, як у дитинстві. Грін — один з небагатьох, кого варто мати в похідній аптечці проти ожиріння серця й утоми. З ним можна їхати в Арктику і на цілину, йти на побачення. Він поетичний, він мужній". Так виразив багатотвірну силу впливу Гріна на читача письменник Данило Гранін.
Думаючи про Олександра Гріна, ми насамперед згадуємо його повість-казку "Пурпурові вітрила". Ця казкова феєрія стала символом його творчості. Вона увібрала в себе все краще, що є в інших творах Гріна: красиву мрію і правдиву реальність, любов до людини і віру в її сили, надію на краще і любов до прекрасного.
Назва повісті багатозначна. Щоб вітрильне судно почало рухатися, його вітрила повинен наповнити вітер. А життя людини повинне бути наповнене глибоким змістом, тоді воно має сенс. Якщо життя нудне і безрадісне, змістом його стає мрія. Мрія може так і залишитися красивою нездійсненною казкою. Але може і здійснитися.
"Пурпурові вітрила" Гріна — символ мрії, що стала реальністю. Мрія Ассоль "ожила" тому, що дівчинка "уміла любити", як учив її батько, уміла "чекати всупереч усьому". І вона змогла зберегти свою віру в прекрасне, живучи серед людей, що "не вміли розповідати казки і співати пісні".
Пурпуровий колір шовку, обраний Греєм для вітрил "Секрету", став кольором радості і краси, якого так не вистачало в Каперні.
Білий вітрильник під пурпуровими вітрилами — символ любові й нового життя для Ассоль, що дочекалася свого щастя.
"Пурпурові вітрила" Гріна — це ще утвердження правильного способу досягнення щастя: "робити чудеса своїми руками". Так вважав капітан Грей, що здійснив мрію незнайомої йому дівчини. Так думав матрос Лонгрен, що зробив колись іграшкову яхту з пурпуровими вітрилами, яка принесла щастя його дочці.
Насамперед людина особистість і вона ідивідуальність неповина слухати отчуючих.
Ответ:Прометей один з богів Олімпу. Подобається він мені тим, що не дивлячись на заборону Зевса, допомагав людям. Тому що йому здавалося не справедливим те що люди обдерті, боягузливі, постійно голодні, а Боги маючи все навіть не змилосердяться і не допоможуть їм. Прометей навчив людей різних ремесел. Наприклад як добувати їжу, полювати, будувати і т.п. Ще приніс їм Зевсовий вогонь, обманював Зевса різними способами, щоб люди в цій ситуації виявилися праві(м'ясо запхав всередину у прогнилу шкіру, а кістки змастив жиром і Зевс логічно вибрав жирне).Прометей мені найбільше запам'ятався з богів Олімпу і я вважаю його чудовим, милосердним богом.
Объяснение:
У творі Осипа Турянського "Поза межами болю" автор піднімає відразу кілька вічних проблем людства: взаємовідносини людини і держави, людина та її доля під час війни, причини війни та амбіції правителів країн під час неї, збереження моральності і духовності у військових умовах. Досить очевидною для кожного читача є і своєрідний протест автора проти війни,в якого з одного боку війна визнається безсумівним злом, а з іншого боку ніякого виходу з цієї проблеми автором не пропонується . На тлі всьго цього, звичайно, піднімається і питання сенсу життя людини.
Згідно з сюжетом в центрі твору знаходиться історія семи друзів військополонених, які служили в австрійській армії, але потрапили в полон. Але доля була прихильною до них, і їм вдалося здійснити втечу в полон. Втім, наслідком цього стали ще більші проблеми - пора року тодішніх подій була зимовою, а знчить, друзям, довелося йтийти по безжалісному морозу. Саме погодним умоваму творі відведена дуже важлива роль - автор детально її описує і показує в якості мало не самого ворога героїв твору. складні обставини наштовхують друзів на роздуми про життя та здійснення відчайдушних вчинків. Їм вже не потрібні гроші, вони готові спалити їх, щоб зберегти вогнище. Усвідомлення швидкої смерті змушує згадувати їх про своє колишнє життя і близьких людей. Втім всі вони зберігали людську гідність і не змогли їсти людське мясо навіть в умовах страшного голоду. Твір закінчується трагічно - в живих залишається лишеодин з семи друзів. Але Осип Турянський закінчує його оптимістичним висновком про те, що вічні цінності завжди перемагає смерть.
Питання сенсу життя в цьому творі досить очевидне. Його герої боролися за своє життя, незважаючи ні на що, здійснювали і не завжди обдумані вчинки, але в той же час навіть у таких складних умовах завжди залишалися гідними людьми. Думається, що якщо це вдалося їм, то повинно вдасться кожній іншій людині в будь-яких умовах. Основний сенс по Осипу Турянському - залишатися людиною в будь-яких обставинах і не шукати виправдань в найскладніших умовах. Держава завжди була і буде жорстокою зі своїми громадянами. У деяких випадках держава настільки жорстока, як це описано в цьому творі. Але визначаючи свій сенс життя, необхідно розділяти взаємини між людиною і державою,а також між звичайними людьми, адже це далеко не одне і теж.
Багато на світі речей, над якими ми майже не замислюємося в повсякденному житті. Наприклад, сміх, біль, радощі, туга. Вони є частиною нашого життя.Сміх — здавалося б, звичайна річ. Ми сміємося, коли нам весело, та й годі. Але, якщо придивитися, все не так просто. Сміх може грати кілька ролей.<span>Ми сміємося над кумедним жартом — тут сміх виступає як прояв позитивних емоцій. Навіть вчені кажуть про те, що веселий, здоровий сміх є дуже корисним. Він поліпшує настрій людини, добре впливає на здоров'я. Як стверджують вчені, сміх навіть подовжує життя. А про те, що сміх втілює в собі саму радість цього життя, не варто і казати. І так зрозуміло!</span>Існує навіть ціла лікарська наука — сміхотерапія. Недарма кажуть люди, що сміх — спражній лікар душі людини.Сміх буває й іншим: злорадним або недоречним. Такий сміх здатен відвернути від людини оточуючих та друзів. Про такий сміх говорять люди: “дурний”, “сміх без причини є признаком дурачини”.Сміх буває також іронічним та сатиричним. Такий сміх здатний змінювати долю народів, образно кажучи, лікувати народну душу. З давніх-давен народні митці, поети висміювали в своїх творах недоліки влади та населення. Наприклад, зажерливість, скупість, “телячу” покірність, невихованість. Вершиною такого гострого сміху є сарказм. Так сміявся Шевченко над царями та царицями в поемі “Сон”.Сміх завжди робив свою справу. При допомозі сміху творилася історія: скидали жорстоких тиранів, формувалися характери цілих народів. Сміх, гумор повертали життєрадісність бійцям в найтяжчі години війни. Можна навести ще багато прикладів впливовості сміху.<span>В своїх міркуваннях я дійшов висновку, що сміх — велика сила, здатна змінити цей світ на краще.</span>