Великий но на 12 ! У житті людини є безліч речей, яких вона не цінує до тих пір, поки вони їй доступні, поки вона їх не втратила. Ми з радістю користуємося всім тим, що у нас є, і при цьому не замислюємося належним чином, що ж будемо робити, якщо з тієї чи іншої причини будемо змушені з чимось розлучитися. У певному сенсі це застосовно і до нашої рідної української мови.На жаль, далеко не всі жителі України в своїй повсякденній мові постійно використовують українську мову. Яким би не був нинішній національний підйом в Україні, все одно необхідно визнати, що вплив російської культури і всього російського на наше життя дуже великий. Саме з цієї причини настільки велика кількість людей у своєму щоденному житті віддають перевагу саме російській, а не українській мові. Через це іноді може здатися, що рано чи пізно російська мова повністю витіснить українську мову, таким чином, ми залишимося без рідної мови. Що ж ми тоді будемо робити? Які будуть наслідки цього? Це цікаво обговорити, і саме це буде розглянуто в моєму творі.<span>Отже, що ж станеться з кожним з нас, і зі мною зокрема, якщо українська мова буде нами втрачена і перестане в повній мірі існувати? По-перше, ми втратимо частину своєї історії і, в деякому сенсі, знехтуємо пам’яттю величезної кількості наших історичних співвітчизників, які творили українською мовою. Це стане серйозним ударом по нашій національній гідності. По-друге, ми втратимо можливість читати всі ті великі твори, які були написані українськими письменниками, в оригіналі, тим самим втратимо велику частину змісту цих творів. Крім того, і по-третє, відомо, що пісні українською мовою вважаються одними з найкрасивіших у світі. Ми втратам і це теж.</span>
Цього року для екскурсії класом ми вибрали місто Львів. Львів – моє улюблене місто ще з юності, тому дуже хотіла познайомити дітей з ним. Оскільки я не була тут більше 20 років, для екскурсії вирішили замовити екскурсовода. Вивчаючи інформацію по гідах, читаючи відгуки на різних форумах я зупинилась на тому, що краще не шукати екскурсовода, а звернутися в туристичну фірму, або екскурсійне бюро міста Львова. Ще під час телефонної розмови з менеджером фірми «Топ-Тур Львів», я зрозуміла, що можу не переживати на рахунок організації нашої поїздки. Мені залишалось тільки придбати білети до Львова і назад. Дуже потішило, що оплату можна було перерахувати в повній сумі на картку, оскільки я дуже боялась їхати з грішми у поїзді. По приїзді у Львів нас зустріли на вокзалі, екскурсовод відвела нас на автобус на якому ми мали кататися найблищі години по місту. Ми піднімалися на Високий Замок, оглядали весь Львів з великої висоти. Наробили безліч фото. Ми заходили в відомий на всю Україну Собор св. Юра, в костел св. Ельжбети. Після цього ми поїхали на екскурсію по Личаківському кладовищі. Там дуже цікаво було як мені так і учням. Після екскурсії ми знову сіли в автобус і поїхали в хостел. В хостелі ми тільки залишили речі, оскільки година поселення ще не настала. Наш хостел знаходився в самому центрі, недалеко від ратуші і оперного театру. Харчування ми замовили також у туристичному агентстві. На обід ми пішли в красиве затишне кафе. Нас годували борщем, на друге у нас була відбивна з картопляним пюре та овочевий салат. Дешево, але ситно і смачно. Після обіду ми пішли в хостел, поселились, сходили в душ і позасинали. Правда на сон ми багато часу не гаяли, зібрались і пішли на вулицю. По плану у нас була пішохідна екскурсія по місту. «Середньовічні квартали Львова» – так називалась наша екскурсія. Ми гуляли по вуличках, вдихали аромати кави, заслуховувались музикантів, що стояли на кожній вулиці. Львів не тільки кавове а й дуже музичне місто. Нам дуже пощастило з екскурсоводом, розповідала голосно і чітко. Дітям та мені екскурсія сподобалася. Після екскурсії ми пішли на вечерю в те саме кафе. Їжа була так само смачна, порції великі. Після вечері ми пішли в хостел відпочивати, адже після важкої дороги та цілого дня екскурсій вже нічого не хотілося. На другий день у нас запланована була екскурсія «Львівські підземелля». Вона виявилась не менш цікавою та інформативною. Діти були просто в захваті. Після екскурсії ми пішли в Львівську майстерню шоколаду, копальню кави, сувенірні магазини. Всі купляли ласощі та сувеніри для себе та батьків. З повними сумками львівських подарунків та гарним настроєм ми вирушили на вокзал. На прощання з містом зробили групове фото на вокзалі. Львів, ми ще повернемось! <span>
© Джерело: ТОП-ТУР Львів, <span>http://top-tour.lviv.ua/rozpovid-pro-shkilnu-ekskursiyu-do-lvova/</span></span>
Пасха - надзвичайне свято всього народу. Я вважаю, що Великдень потрібно святкувати із вірою у світле майбутнє. Кажуть, що пасха символізує початок пробудження весни. Адже саме на весні вся природа оживає, зароджується нове життя, майбутнє. Воскресіння Господнє святкується кожний перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. Свято несе основний сенс православної віри, тобто Бог став людиною і помер за нас. Існує безліч традицій, які наші предки виконували в цей світлий день. Але чи кожен з нас дотримуються традицій наших предків? Ми намагаємось максимально відтворювати звичаї нашого народу, і я надіюсь, що так буде і надалі..
Батько,дід,дядько стають мовчазними і збентеженими,якась підозра проявляється в очах:вони починають ділити копиці.
Підмет-батько дід, дядько, якась підозра, вони.
Присудок-стають, починають, проявляється, ділити.
Означення-мовчазними, збентеженими.
Обставина-в очах.
Додаток-копиці.