/ т е л е ф о* н: и й/
/д е р е в й а* н и й /
Знайомий поцікавився моїми справами.
знайомий друг порадив мені подивитися новий фільм.
минуле ніколи не зміниться.
ким я був у минулому житті ?
майбутнє покаже нам новий світ.
над майбутніми технологіями буде ламати голову кожен винахідник.
молоді вже досвідченіші ніж наші дідусі та бабусі.
''молоді гори ще розвиваються'':казала нам вчителька з географії.
учений гідний уваги.
книжка ученого завалялася у нашій школі.
''дуже довго чогось старий не приїжджає,а в нього усі мої важливі речі'':думав я про холодильник,що повинен був прийти декілька годин назад Новою поштою.
мій старий дідусь побував на війні.
Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом. Снігурі — червоногруді пташки з чорною шапочкою на голові. На голівці в снігура чорна шапочка. Спинку прикраша бурувато-сірий піджачок. На грудях і черевці майорять, наче жар, червоний фартушок і червона сорочка. Живуть снігурі переважно в хвойних лісах Півночі. До нас прилітають пізно восени й оселяються недалеко від людського житла. Мандруючи садами, вони збирають насіння бур’янів, ягоди, що залишилися на кущах. Надають перевагу горобині. Комахи в раціон снігурів потрапляють випадково і в незначній кількості.
<span>Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Особливо мені до душі, коли розквітають персики та груші – їхні квітки рожеві, і вони виділяються з-поміж інших дерев. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Навесні все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і мені стає весело на душі.</span>
З давніх-давен, в нашій країні шанують хліб. Є навіть таке прислів'я:" Хліб всьому голова ". В народі вважають якщо є хліб, той буде мир. Ще в дитинстві нас привчали добре ставитися до хліба, адже це наша святиня. Напевно для всіх народів, він святий. Хліб - це головна "страва" на кожному столі. Ми повинні берегти його, тому що він робиться тяжкою працею. По своїй історії, ми знаємо тяжкі роки без хліба, коли вимирали люди. Напевно жодній армії, не снився такий жах... Людству потрібно навчитися поважати хліб, знати йому ціну, бути дбайливим до нього. Хліб - це життя. Тому потрібно ставитися до нього, як до святині.<span>
</span>