У коломийці зазвичай 2 рядки, у кожному з них 14 складів. Наприклад, на шкільну тему можна написати такі коломийки:
Коломийку написати - це не дуже складно,
Пригадай смішну подію, опиши - і ладно
Якось Гриць прийшов до школи, запізнившись трохи -
Десь опівдні він прийшов, проспав три уроки
Не читала Ганна вірша, що задали вчити,
Каже: "Я забула книжку". Що з нею робити!
Ох, відмінниця Наталка загубила зошит!
І півкласа цю контрольну написать не зможе
<span><span>Значення творчості Тараса Григоровича Шевченка для українського народу важко переоцінити. Його літературна спадщина різноманітна та багатогранна: поезії, балади, елегії, поеми, думи... І в кожному рядку ми відчуваємо біль і переживання поета за долю поневолених людей.Мало хто в історії світової культури з такою пристрастю й самовідданістю захищав свій народ, як це робив великий Кобзар. З раннього дитинства він був свідком жахливої кріпосницької дійсності, сповненої гніту й насильства, безсердечності панів і людяності знедолених.Усе життя присвятив Шевченко служінню рідній Україні. Він ніс народові іскру правди, незважаючи ні на тортури, ні на гоніння.Однією з найважливіших у творчості Кобзаря є тема свободи. Він закликає людей не коритися долі, а боротися за своє щастя, піднятися проти гнобителів і скинути кайдани неволі:...вставайте,Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.<span>Часто нагадує поет про славетне минуле українського народу, пРо запорозьких козаків — волелюбних синів Великого Лугу. З теплотою та любов’ю пише він про січовиків, які першими в історії нашої країни прагнули до незалежності й відстоювали свої права:</span>Запорожці ті хлоп’ята...<span>Щиро співчуваючи знедоленому люду, Шевченко одночасно переживає занепад національної культури. Багато століть царсь- І(. УРЯД перешкоджав дотриманню народних традицій, національ- насМ0Ва ** література переслідувалися цензурою. Він доносить до</span><span>Думку, як важливо бути грамотними й освіченими, не цуратися св°го коріння:</span></span>
Учітесь, читайте,І чужому научайтесь,І свого не цурайтесь.Поет вірить у те, що настануть щасливі часи й для неньки- України, а народ заживе в мирі та злагоді.Я впевнена, що вірші Т. Шевченка залишаться провідною зіркою ще для багатьох поколінь і завжди будуть вчити любові до Батьківщини та співвітчизників, умінню цінувати волю й не коритись гнобителям.<span>
П</span>
</span>
в цих двох творах описується липень , в першому його краса , а в другому він сам є в дійових особах
Михайлик – головний герой повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять». Це дев’яти-десятирічний жвавий сільський хлопчик, змалку любить природу, із захопленням сприймає весь світ навколо. Допитливий – часто розмовляв з дідусем про явища природи, спостерігав за рослинами; розумний, любив багато читати попри заборону мами, обожнював ходити до школи, вчитися, навіть у лютий мороз, навіть без чобіт. Був щедрим, добросердечним, співчутливим, пожалів жебрачку з дитиною. Любив і поважав своїх батьків, дідуся, бабусю.
«Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі… ».
• «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка….Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».
• «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащим».
«Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».
Літературні казки мають автора, а народні ні
