<span>На серці у Насті було тихо, весело
</span><span>Сонце низенько, то й вечір близенько
</span>: <span>Одне сьогодні краще двох завтра
</span>
Швидко линуть весняні дні, відцвіли первоцвіти, одяглися в зелені шати дерева, підростає перша пшениця. На двадцять сьомий день, відколи ми знаємо одне одного,польовий соловейко вперше не став на крило. І я зрозумів, що за цей час у нього встигли вирости пташенята, а значить, відпала потреба ховатися з гніздом і щодня водити мене за ніс.
у першому речення помилки орфографічні і пунктуаційні
перше речення складається с кількох , граматичні основи :весняні дні, відцвіли первоцвіти, одяглися в зелені шати дерева, підростає перша пшениця
чудовий день( день-головне,чудовий залежне)
Україна - гарна країна. Її мальовничі краї, її прекрасні краєвиди... Це заворожує. Можна зачіпити і архітектуру. Наприклад Київ. Гарне місто, багато гарних будівель та й краєвидів не менше. Можна відмітити Поділ. Дуже гарне, живе місце. Саме в цьому місці, ти наче повертаєшся в старі часи. Гарні будиночки, красиві краєвиди. Так і хочеься залишитись там. Або наприклад, Львів. Як же ж там гарно! Милі вулички, куди не глянь - все неначе веселка розмалювала! Там приєно знаходитись. Час в тому місті так швидко плине... Або взяти ще Одесу. Саме тільки море вже навіває про гарне проведення часу, а місто! З його цікавими будиночками, вузенькими вуличками... А про людей я взагалі мовчу. Їхній колрит вражає! Один одного тут знає!
Ось такий мій рідний край - красивий, теплий і затишний.
Розрізняють видимий і істинний горизонт.
-Привет,Серёжа.
-Привет.
-Серёжа,я хотел узнать,а что было домашнее задание?
-Не знаю.
-Как не знаешь?.
-Меня же не было.
-Ааа,забыл,прости.
-Спроси Юлю,она знает.
-Хорошо.
-А ты номер её знаешь?
-Знаю,записывай.
-Спасибо,тебе.
-Да не за что,обращайся.
-Пока.
-Пока!