<span>вот-
</span>
<span>В цьому році зима не вдягала білої свити.
Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.
Пошукала, поплакала... Що ж робити? --
Бідувала в старій із торішніх зів’ялих трав.
Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць.
Сперечалася з морем, несла сум’яття вітрів.
Все збиралась на силі, та не встигла огледіться,
Як проснулись дерева і на Одрі лід потемнів.</span>
<span>Крига буйно ломилась у відкриті двері протоки.
Лід кришився, б’ючись об каміння берегове...
І нарешті по Одрі -темній, широкій -
На останній крижині самотня чайка пливе.
- Ти куди ж розігналась? Чи бува не до самого моря?
Чайки держаться гурту, а ти відпливеш одна.
А крижина тонка. А крижина майже прозора...
Ну, а що, як її підмиє вода весняна?
Ну, а що, коли їй та удержать тебе несила?
затріщить і відломиться... Піде вода кругами...
- Дивна людино! Я ж маю крила,
Нащо крилатим ґрунт під ногами?</span>
Крила для людини це щастя доброта и чесність . Крила люлюдині потрібні щоб не літать , а творитидобро
Я накидаю лише пару рядків
На мою думку творі О.Гріна *Пурпурові вітрила* кохання хз першого погляду було. Коли Грей побачив перший раз Ассоль то закохався в неї.Так він ЗАКОХАВСЯ інакше б він не розпитував нікого про цю дівчину. Йому про неї намели багато дурниць мовляв вона схиблена і їй бракує клепки в голові. Але Грей не повірив їм інакше б він не забрав би дівчину жити до себе і не побрався з нею
Будучи глубоко верующим и богобоязненным человеком, Вакула в одну ночь верхом на черте совершает сказочное путешествие в далекий и загадочный Петербург и привозит своей возлюбленной царицыны черевички неописуемой красоты. В этом эпизоде очень ярко выразилась его готовность пожертвовать чем угодно во имя любви. На обещание черта, что Оксана «будет сегодня же наша» , Вакула отвечает: «Изволь, за такую цену готов быть твоим» .
Но и тут кузнец просто так не сдается. Изловчившись и перекрестив черта, он. полностью подчиняет его себе. Побывав у Екатерины во дворце и добыв-таки черевички, Вакула «отблагодарил» черта, отвесив ему три удара хворостиной. В конце концов самоотверженность, смелость Вакулы, его безграничная любовь и преданность были вознаграждены — Оксана полюбила его, причем еще до того момента, когда он принес ей черевички. Действительно, такого человека просто нельзя не любить : )