У творі українського письменника «Звук павутинки» небагато персонажів, але проти це, автору вдається розкрити загадковий та чарівний, широкий та неосяжний оточуючий нас світ природи, безсмертя, добро, вічність та красу нашої землі. Саме таким цей світ уявляє головний герой повісті – хлопчик за ім’ям Льонька.Льонька – це звичайний сільський хлопець, майбутній третьокласник, який постійно фантазує і щось вигадує. Але сказати, що він все вигадує – це неправильно, бо Льонька не вигадує, він просто бачить оточуючий світ сповненим різноманітними дивами. Хлопчик не вигадує ці дива, бо він в них постійно живе, для нього вони цілком реальні. Як на мене, то Льонька є дуже талановитим хлопчиком, бо має щире серце, кмітливий розум і неабияку уяву. Поряд з Льонькою завжди знаходяться його друзі – Адам та Ніна.<span>І якщо Ніна – це вигадана самим хлопцем дівчина, то Адам – справжня людина. Адам, незважаючи на свій похилий вік, знайшов спільний язик з десятирічним хлопчиком. Адам – це вчений, який приїхав до села, як він сказав, помирати. Вчений був хворий на малокрів’я, і йому залишалося на цьому світі не дуже багато днів. Поява Адама в селі та трагічна історія його життя справила дуже велике враження на хлопця. Ближче познайомившись із вченим, Льонька дивується тому, що існують дорослі люди, які спроможні зрозуміти його фантазії та його вигадки. Одним з таких людей був Адам, який у своєму серці на все життя зберіг частинку дитинства, що допомогла вченому зрозуміти звичайного хлопчика. Вчений бачить, що листочки на воді – то не листочки, а справжня флотилія, а Льонька </span>
Люди здавна помітили, що не можна поспішати у роботі. Спершу треба все обміркувати, зважити свої вміння та силу, зрозуміти чи завдання по плечу, підібрати інструмент. І найголовніше - робити діло старанно, без поспіху. Так чинять майстри своєї справи. Тоді усі задоволені результатом. Не доводиться переробляти. Недаремно кажуть: «Поспішиш – людей насмішиш».
Фартух +1)))))))
...............
Ответ:
Сенс життя кожної людини унікальний і неповторний, як і її життя. Людина завжди вільна у виборі сенсу і в його реалізації. Людина повинна йти за своїм покликанням, у якому життя набуває сенсу. Сенс життя - це постійне прагнення людини для досягнення чогось. Сенс життя існує від початку життя, аж до смерті.
Яку роль тоді відіграє людина у сучасній ліриці?
Вона є важливою складовою сучасної лірики. Чому? Тому, що у людей буде розвиватися багато факторів: усне мовлення, спілкування, думка та інші. Від цього буде залежати наше майбутнє.
Тому, я вважаю, що людина відіграє важливу роль у сучасній ліриці.
