Сину,не виймай душу!Ну ти і Маринко і заварила ти кашу,
- Слухай Іване! Я не розумію оті діалектизми. Не допоможеш?
- Максиме, діалектизми, це дуже просто. Ти читав правило?
- Ну я, думав пізніше прочитати.
- Максиме! Щоб зрозуміти щось нове, потрібно знати що ти вчиш. Тобі потрібно було прочитати правило, і ти знав би що таке діалектизми.
- Але якщо я прочитаю правило, і все одно не зрозумію? Тоді, напевне, отримаю двійку з українскої мови, і мене покарають.
- Не покарають, якщо ти гарно прочитаєш, а потім спитаєш у вчителя.
- Ти думаєш?
- Я впевнений. Тому що вивчати українську мову дуже цікаво, хоча б тим, що вона наша, рідна, українська. І кожна людина яке живе в Україні.
- Напевно це так. Дякую тобі Іване. Тепер я буду більше старатися. Дякую.
- Якщо ти чогось захочеш, то ти це обов'язково зробиш Максиме! Бувай.
...як мій кіт-хитрюга Васька підкрадався до старої вишні. Коли я підійшов до деревця, то помітив, що на гілках є гніздечко, у якому є беззахисний жовторотик. Він ще зовсім малий і не вміє літати. А біля гнізда сидить і викрикує батько-горобець. Він побачив кота, а зарадити горю не може. Та раптом маленький син випорхнув із гназда і полетів. А кіт Васька лише облизався і залишився з носом.
Вода, водний, повноводний, водяний