Параска-жінка Герасима Калитки. Хазяйновита, працьовита, дотримується посту. Любить сина, бо не дозволяє Герасиму видавати Романа за дочку Пузирів. Інколи дозволяє собі навчати чоловіка, але все таки боїться його. Вона хоче видати сина за Мотрю, бо знає що вони кохають одне одного. І любить працівників, ніколи не кричить на них, як Калитка. Вона хороша хазяйка, яка дбає про родину та працівників. А ще вона все таки кохає свого чоловіка, хоч він і піднімав на неї руку.
Ні, панове, по-моєму, той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав,— той, кого Господь благословив на добрі діла, що розкинулись вони по світу, як розрослась пшениця на добре виораній ниві. Нагодує вона і пахаря, і його сусідів, попаде од неї скибка і старцеві в торбу. Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть, бо у такого і душа буде не голодна.
Наша Русалонька, Софія, постійно вплутується в різні пригоди: знімає Прокляття, подорожує у часі, Ловить привидів, рятує людей від смерті і допомагає своєму другу з Сашкові.
при цьому вона ще й закохана У Вадима кулаківського, який небайдужий до її запеклого ворога Ірини.
такий захопливий сюжет затягує нас у цю повість-казку все дужче і дужче, чого й домагалася Марина Павленко. під стать таким захопливим пригодам Софія має дуже своєрідний характер. Вона добра прискіплива до своїх ідеалів, справедлива, чесна, смілива, наполеглива й інколи наївна, як усі дівчата в її віці.
Путана это демон женского пола, дочь Бали, царя титанов