Страна СЛАДОМАНИЯ . Это страна сладостей . Дома там сделаны из шоколада и пряников . Дороги из заварного крема . Вместо деревьев там леденцы . В этой стране есть огромный замок сделаный из мороженого . Стены из шоколадного мороженого , мебель из клубничного , а пол и потолок из ванильного .
Потому что русская натура такая - лежать на диване и ничего не делать, как Обломов))) очень самокритично, конечно)
Стихотворение нашего белорусского поэта и классика белорусской литературы Якуба Коласа «На рэчцы зiмою». Помню его наизусть, иногда мысленно повторяю отдельные строки. В нем талан и самобытность поэта проявились в полной мере.
Это стихотворение учили на уроках белорусской литературы в начальных классах. Очень живописное и образное стихотворение. Вспоминается безоблачное советское детство, семейный уют, материнская ласка и забота, детские шалости и забавы. Перед глазами так и встают наши прежние трескучие морозные зимы, которых так теперь не хватает. Вспоминаешь своих еще молодых родителей, старых друзей, что теперь так далеко...
Все дуже просто, зараз спробую пояснити різницю. Як відомо Ілля Муромець та Соловей Розбійник - є персонажами вигаданими (міфічними) , тобто ніякого відношення до справжніх історичних фактів їх існування не мають. Це вигадка народу, який пов'язував їхнє ім'я з ідеалами краси та людяності, чи навпаки вкладав у них негативні якості та чесноти. Таким чином за допомогою цих надуманих та, по суті, фантастичних героїв, люди мали змогу змальовувати ті умови в яких їм доводилось жити, а також закладати у ці образи ті принади та людські риси, які на той час чи були у повазі (сила, мужність, безстрашшя, рішучість) чи навпаки негативно сприймалися населенням (грабіж, убивства, погроми, насилля,…) .
Тоді як, Робін Гуд (або інакше Робін «Хороший» , «Гарний» , «Добрий» ) навпаки персонаж, який справді існував і жив у епоху феодалізму в Англії. За його діяння і вчинки він здобув всенародну славу і повагу серед простих людей, які по суті знали лише ім'я героя – Робін. Тоді як прізвище його залишалося для них загадкою (Це і не дивно адже знаючи ім'я і прізвище грабіжника стража королівства, одразу ж почало шукати його і допитувати його родичів і близьких людей) . А відтак щоб скласти певне уявлення про цю людину, вони прозвали його не інакше як Гуд – тобто «хороший, гарний, добрий» . Це і не дивно адже його діяння і вчинки, дійсно заслуговували на повагу і шану серед простого пригнобленого населення. Саме тому для них він був «хорошим» . Що не можна сказати про відношення до Робіна англійських феодалів – пограбованих ним.
Таким чином слава про Робіна була настільки великою, настільки сильно він укорінився і своїх вчинках у спогадах населення, що незабаром про нього почали складати різноманітні легенди, вкладаючи у образ нашого героя найкращі людські якості і чесноти (справедливість, щедрість, порядність, мужність, хитрість, розсудливість, доброту) . Адже годі було сумніватися, що у героя захисника знедолених можна було представляти у іншому світлі.
Незабаром, слава про Робіна – захисника знедолених, поширилась не тільки по всій окрузі Англійського королівства, але й за межі цієї держави, маючи все більше і більше прихильників з інших країн. Передаючи згадки і легенди про цю дійсно легендарну особистість, слава про нього і по нині жива, відома майже в усіх куточках світу, прославляючи як ім'я так і добрі заслуги перед простим людом цього дійсно існуючого історичного персонажу. Ось так і виходить, люди живуть вмирають а слава про них і нині жива.
<span>До речі в Україні також був свій Робін Гуд. Однак звали його дещо інакше – Олекса Довбуш, жив він на Заході України, стеріг багатіїв і вельмож, на дорогах князівства, грабував їх а майно награбоване віддавав простим людям, однак його історія закінчилася трагічно. Одного разу стражі князя (пам’ятаю тільки польсько-литовського чи російського) його все таки зловили, і згодом вбили. Однак своїми подвигами також здобув всенародну славу.</span>
Я согласен с тем что Базаров, даже если бы не умер, все равно умер бы. По моему мнению, данное утверждение основывается на его жизни, поведении и его образу жизни показанном с разных сторон автором. То что он умрет прослеживалось с самого начала произведения, ведь с его характером в таком мире как у нас, не ужиться, поэтому и сформировалось данное утверждение.