Для гри вибирають бабусю, вовка та гусей. Бабуся стає на галявині або під деревом.
Вона каже:
- Гуси-гуси, га-га-га, їсти хочете?
-Ні-ні-ні! Будемо грати на вулиці!
- Обережно, стережіться вовка, щоб не зїв вас.
Поки бабуся розмовляє, вовк ховається не дуже далеко. Коли гуси будуть бігти, вовк вибігає і ловить гусей. Кого він зловить, той вибуває з гри.
Білка - мій улюблений звірок (твір-опис)
На околицях мого міста багато лісів. У самому місті є великі красиві парки й сквери. Дуже часто там можна побачити білочок.
Восени ми із мамою гуляли в ботанічному саду. «Дивись, яка
краса!» — раптом зупинила мене мама. Була осінь, листя вже облетіло.
Тонкими гілочками біля самої верхівки великого дерева стрімко
пересувалася білка. Витягуючи тонке руде тільце, розпушивши хвіст, вона
легко скакала з гілки на гілку, з одного дерева на інше. Здавалось,
ось-ось не втримається, впаде. Нічого подібного!
Легко спустившись на землю, білочка підбігла до годівниці. Їх
повісили дбайливі люди. Тут вони залишають зернята, хлібні крихти для
птахів та дрібних звірят. Я затамував подих. Білочка була зовсім
близько. Сіла на задні лапки, а у передніх зажала знайдений горішок.
Вона була дуже пухнаста, руда, а хвостик трохи світліший та сіруватий.
На вухах шерсть китичками. Великими темними очима білочка дивилась
просто на мене. Мить — і вона стрілою помчала стовбуром дуба, знову
опинилась на самому вершечку.
Скільки в її рухах спритності й краси! Білочки у цьому саду
звикли до людей і беруть частування інколи просто з долоні. Мама
сказала, що наступного разу ми не забудемо трохи горіхів для лісової
красуні.
Дрібні-прикметник, означення,осінні-прикметник, означення,дощики-підмет, іменник,зовсім-прислівник,обставина,не схожі-прикметник означення , не-прийменник,літні-прикметник,означеннч,грози-іменник додаток
Твір опис "Мій улюблений куточок природи" пропоную скласти так:
Кожне літо з батьками я відвідую Карпати. Карпатські села, ліси – мій улюблений куточок. Зазвичай ми живемо у місцевих жителів і близько двох тижнів насолоджуємося свіжим повітрям. В Карпатах все чарівно! Ліс вражає своєю могутністю. Кожне з дерев дуже високе та величне. Ліс темний та таємничий. В ньому є горні річки. Вони напрочуд холодні, вода в них по-справжньому крижана.
Але найдужче причаровують мене гори. Коли ти сходиш на вершину, то, здається, весь світ як на долоньці. Видно інші верхівки гір, села, що залишились знизу, безкрайнє небо. Це вражає. Мені здається, що Карпати не зможуть нікого залишити байдужими. Адже величність природи Карпат зцілює та надихає кожного, хто відвідає ці краї.