В'їхати, виїхати, з'їхати, переїхати, під'їхати.
Вишиванки моєї бабусі
Оживають на рушниках барвисті квіти... Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія.
<span>Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. «Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. Війна, тяжка праця в радгоспі», </span>— говорить про себе Анастасія Костянтинівна.
Через важку працю зранку до вечора в дитинстві, в юності не мала можливості вишивати. Мала тільки мрії... Добре, що гарні, красиві мрії здійснюються. Вишивати почала вже в зрілому віці, коли стало вистачати часу.
<span>Хай живе краса на вишиванці моєї бабусі! Хай співають пташки, пломеніє калина, хизуються красою різнокольорові квіти. Тут мудрість поколінь і невимовний талант моєї бабусі. Слава рукам, що створили таку красу!</span>
інфінітиви: будувати, майструвати, слухати, читати, писати, рости, співати, говорити, малювати, грати, вчити, істи, готувати, прибирати, споглядати.
Особові: будуе, майструеш, слухаю, читае, пишуть, ростеш, співаю, говорить, малюю, грають, вчить, ідять, готую, прибираеш, споглядаю.
Соняшники(підмет)-мов кулі(присудрк) жовтого(означення) вогню(додаток), їхнім(означення) полум'ям(додаток) просякнуто(присудок) зараз(обставина) повітря(підмет), вони(підмет) повертають(присудок) людські(означення) голови(додаток) до себе(обставина) й примушують(присудок) думати(присудок) про них(додаток)
Без закінчення: наодинці, читати, швидко, кіно, ательє, обідати, голосно, ридати, вчора, тихо.
Із закінченням: веселка, дубовий, сосна, любов, прощання, літо, відпочинок, далекі, блакитний, зуби.