Я очень при очень обиделась - Ja sam jako uvrijeđen po vrlo.
Уяви собі, вона ніколи не була у селі. Чого доброго, доведеться працювати усі вихідні. "Суржик"-це не взаємозбагачення, а взаємообкрадання мов, інакше кажучи, "суржик"- це негативне явище.
Щиро сподіваюся, з домашнім завданням проблем не виникне.
Без таланту, на думку моєї мами, і борщу не звариш.
Виділені фрагменти - вставні словосполучення, вставні слова і словосполучення виділяться комами з обох боків
<span>Слова, вживані в окремих говорах або наріччях і не поширені в мові всього народу, належать до категорії діалектної лексики, до так званих діалектизмів, чи провінціалізмів, наприклад: Ґазда, хижа, Загурка (розвага), Файний, банувати (сумувати), Оногди (нещодавно).</span>
Основу словника сучасної української літературної мови складає загальнонародна лексика. Слова, що вживаються в ній, зрозумілі кожному, хто знає українську мову і користуються нею. Значення ж діалектизмів відоме обмеженому колу людей, що володіють українською мовою, звичайно лише тим з них, хто користується говором, якому властиві ці діалектизми.<span>У літературних творах, в яких немає потреби відбивати місцеві розмовні риси, діалектна лексика не використовується. Вона відсутня у науковій літературі та в документах ділового характеру, не поширені діалектизми і в публіцистичному жанрі. Але в творах художньої літератури вони зустрічаються. Вживають їх з метою підсилення реалістичності твору, з метою забарвлення його місцевим колоритом. Для цього їх вводять у мову дійових осіб і значно рідше у мову самого автора. Високохудожнє використання діалектизмів у такому плані спостерігається у творах І. Франка, В. Стефаника, О Кобилянської, П. Мирного, М. Коцюбинського, Ю. Яновського, О. Гончара.</span>У творах письменників із західних областей України діалектизми зустрічаються значно ширше, ніж у мові інших українських письменників, зокрема багато їх є у В. Стефаника, М. Черемшини, в ранніх творах І. Франка. Спричиняється це тим, що західноукраїнські області довгий час були відірвані від України, а це стало причиною деякої відокремленості літературно-мовного процесу в західноукраїнських землях.До використання діалектної лексики в літературній мові потрібно ставитися дуже обережно і вживати її лише тоді, коли це справді стилістично виправдано, дбаючи про те, щоб діалектизми не робили мову твору незрозумілою для читачів.
Напевно, завтра буде дощ.
На мою думку, осінь найколоритніша пора року.
По-перше, це може надати поганих наслідків.
Я думаю, що ранкова зарядка допомагає фізичному розвитку.
Можливо, кожен міг би допомогти Землі у збереженні необхідних ресурсів.
Це ти(підмет), моя(означення) зоряна(означення) батьківська(означення) хато(додаток), зринаєш(присудок) сьогодні(обставина) <u>уві сні</u>(обставина).