Ж — [ж] — приголосний, парний дзвінкий, непарний твердий шиплячийу — [у] — голосний, ненаголошенийр — [р'] — приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, парний м'якийч — [ч'] — приголосний, непарний глухий, непарний м'який шиплячийа — [а] — голосний, ударнийн — [н'] — приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, парний м'якийі — [і] — голосний, ненаголошенийе — [й'] — приголосний, непарний дзвінкий, сонорний, непарний м'який[е] — голосний, ненаголошений
У слові 8 букв і звуків 9.
Людське -[ л"удс"ке] - 7 б, 6 зв
2 склади, 2-наголошений
голосні звуки- у, е
приголосні звуки-л,д,с,к,
л- сонорний,м"як
д- дзвінк, твер
с-глух, м"як
к-глух, тверд,
1.Мужній голос музикою лине, як плюскіт хвиль і сяйво те зірок.
2.Одяглись тепло, бо надворі холодно.
3.Я взяла лопату, щоб проглянути землю.
4.Йди туди, куди серце кличе.
5.Цвіте липа так, що аж місто палає.
У вірші П. Тичини «Одчиняйте двері...» змальована алегорична картина настання нового часу, очікуваних змін у суспільстві («нареченої»). Але нічого так просто не відбувається: старе й хиже не хоче відступати, не поступається місцем. Замість «хоралів» — «горобина ніч» і «всі шляхи в крові» з «незриданними сльозами» і «тьмами».
<span>
Вірш П. Тинини «Пам'яті тридцяти» уславлює подвиг студентів та учнів, які прийняли бій під Крутами й полягли за незалежність своєї батьківщини. Це — цвіт української нації, щирі патріоти, які ділом довели свою відданість рідному краєві: Трагедія довгий час замовчувалася, й тільки вірш поета нагадав про цей подвиг, збудив совість і свідомість українців. </span>
Сюжетна основа твору — проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховалиВ одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки залишили те, що найбільше любили — свою Україну.
Ліричний герой — збірний образ. це тридцять мучеників. це — український цвіт! Їхня загибель — початок кривавої дороги. Скільки ще того цвіту загине? Що було далі, ми вже знаємо. Далі був геноцид… Така перспектива думки. Від 1918 року до кінця ХХ століття.У поезії «Пам’яті тридцяти» багато символів. Сонце, вітер, Дніпро — символи життя, можливого щастя, радощів, Кривава дорога — нещасливе майбутнє. Символічний і образ Каїна. Те, що загинули дуже юні, а навкруги буяє життя, ще більше загострює усвідомлення такого тяжкого лиха, такої втрати, неприродності смерті. Разом із юнаками загинули і їхні ненароджені діти, онуки, правнуки, яким так і не судилося побачити свою Україну.Рима — проста (співзвучні окремі звуки): Їх — молодих, цвіт — світ, рука — ріка, покарай — край, святих — їх. Рима увиразнює твір, його емоційність, посилює ритм, об’єднує рядки, надає мелодійності, оживляє вірш. Підсилює експресивність твору своєрідність художньої форми: твір не поділений на строфи, хоч римування другого й четвертого рядків дало б право на це. Крім того, така побудова твору допомагає автору досягти динаміки, цілісності поезії. Ритм вірша нагадує дихання вкрай схвильованої людини.<span>У кількох рядках поету вдалося зобразити історичний факт, у якому відбилась епоха. Вірш «Пам’яті тридцяти» є прекрасним витвором мистецтва. Поезія вивищує наші душі. І в цьому її духовно-естетична цінність.</span>
Объяснение:
складні речення з різними типами зв'язку: 2, 4, 7, 10, 11
