Степ, осяяний сонцем, лежав перед нами.
Заглиблений у думки, я тебе не помітив.
Наляканий світлом, хижак підняв голову.
Непокоючись про сина, мати не спала.
Я й досі не можу заснути, згадуючи її пісні.
Сказавши пару слів, вона пішла.
Спонукальне, ноеокличне, просте, односкладне, безособове, поширене, повне, неоскладнене.
Повертайтесь - дієслово, присудок.
До - прийменний.
Джерел - іменник, додаток.
Рідного - прикметник, означення.
Народу - іменник, додаток.
В українській
мові є чимало слів-вибачень. Наприклад: даруйте, перепрошую, простіть, вибачте,
вибачаюся.
Діалог 1. Марія
та Оксана посварилися через те, що Оксана не схотіла допомогати Марії виконати
домашнє завдання. Наступного дня Оксана підійшла до подружки та сказала:
<span>-
</span>Даруй,
Маріє, що відволікаю, але мені хочеться перед тобою вибачитись. Я була неправа,
коли не схотіла допомогти тобі з домашнім завданням.
<span>-
</span>Нічого,
Оксанко, я не ображаюсь.
<span>-
</span>Давай
сьогодні ввечрі підемо до мене та я поясню тобі новий матеріал?
<span>-
</span>Дуже
дякую, з задоволенням!
Діалог 2. Михайлик їхав у
трамваї в школу та випадково штовхнув жінку, що стояла поряд:
<span>-
</span>Я
дуже перепрошую, що сталася така прикрість. Вам не боляче?
<span>-
</span>Все
нормально, з кожним може статись.
- Дякую за розуміння.
Ми живемо в ті часи, коли грубість стала нормальним явищем, неповага — звичним ділом, а невихованість — буденною справою. Ми сприймаємо постійні повномасштабні конфлікти як щось належне, буденне і майже неважливе, розбій на вулицях нас теж не турбує, адже, що нам з того, аби тільки нас не зачіпало. Ми пристосувались до бід і проблем, тому часто на все це просто заплющуємо очі. Але, мабуть, я не маю права так впевнено говорити, адже світ все ж тримається, намагається підтримувати своє функціонування хоча б на задовільному рівні. Але що йому в цьому допомагає? Що так активно цей-таки рівень підтримує? Безумовно, на нашій планеті ще залишилось місце для вихованості, тактовності, щирості і відкритості, саме вони і багато інших позитивних явищ формують із конфліктної, проблемної маси гідне суспільство. Тому, не можна заперечувати той факт, що світ наш стане кращим, а ми, зокрема, станемо жити набагато краще тільки тоді, коли усі будемо наділені вищезгаданими рисами характеру. Відтак, можна стверджувати, що добро й краса (зараз я не наголошую на красі зовнішній) — це і є та основа життя кожної людини, яка все ж і робить із нас людей, а не, вибачте за грубість, моральних виродків.