Назва твору: «Дівчинка»
Автор: І. Павлюк.
Рік створення: 2006.
Жанр лірики: філософська.
Тема: розповідь про дівчинку, у якої на серці сум.
Ідея: світ породжує недитяче сприйняття проблем.
Художні засоби:
Уособлення: розчарована осінь.
Епітети: дівчинка боса, розчарована осінь.
Цей художній твір - невелика розповідь про дівчинку, душу якої сколихнув сум. Про те, чого стосується її тривога, читач може лише здогадуватись. Вона сумує та плаче за «всіх». Дівчинка постає співчутливою, відповідальною.
- з усіх утрат втрата часу найбільша
-ні про що не турбуватись - значить не жити
-не все отрута, що неприємне на смак
-один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий
-любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, сам перший люблю
«Тополя» Шевченко аналіз вірша
Рік написання: 1839
Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.
Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.
Проблематика «Тополя»:
• вірність і зрада;
• кохання щире і без почуттів;
• батьки і діти.
Художні засоби «Тополя»
Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо… зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».
Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне…, як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах». Повтори: «одна, одна…», «…пала, пала, стала…», «плавай, плавай, лебедонько».
Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда». Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню…», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»
Композиція «Тополя»
Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.
Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю. Зав’язка: Полюбила чорноброва Козака дівчина.
Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.
Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.
Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею. Сюжет «Тополя»
Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом. Молода дівчина закохується у козака, але той поїхав на війну де й загинув. Дівчина все ще сподівається, що він повернеться, натомість її матір підшукала для неї хорошу партію — старого багатія. Дівчина не хоче йти заміж і матір вирішує віддати її силоміць за старого. Остання надія дівчина — це стара ворожка до якої вона звертається за допомогою. Та говорить, що передбачила її прихід і дає дівчині чаклунське зілля, випивши яке на світанку, ще «до півнів» можна повернути коханого «з чужини», але якщо він не повернеться після другого ковтка треба випити в третє… Що має трапитись після третього ковтка стара порадила не питати. Дівчина після не довгих вагань робить все, як їй наказала зробити ворожка, її козаченько так і не повернувся, а вона перетворилась в тополю.
1. На Кам’яному острові2. Швайка каже, що на землі Воронівки напали татари3. Хлопці лишаються на острові самі з Барвінком4. На острів припливають два човна з трьома людьми, один з них - Тишкевич 5. Хлопці беруть Тишкевича у полон6. Козаки повернулися, Тишкевич втік7. Швайка наказав всім тепер забиратися на Зміїний острів і погнався за Тишкевичем8. Тишкевичу дають сотню людей, щоб той розбив козаків на Камяному острові 9. Санько ворожить, і хлопців не помічають.10. Швайко і хлопці ідуть степом, зустрічають пастуха Рашита11. Швайко і хлопці в гостях у Вирвизуба12. Пригоди Демка-Дурної Сили13. Дід Кудьма вирішив, що Грицик залишиться зі Швайкою джурою, а Санько буде з ним.14. Суд у плавнях: Грек дарує Демкові життя15. Козацькі розмови на березі річки
На Федька часто скаржилися його однолітки, і батько, прийшовши з роботи, часто його бив. «Вибивши «сибіряку», батько виймає з кишені дві або три копійки й дає йому» за те, шо завжди говорить правду. Толина мати мало не непритомніла, бачачи, шо її син водиться з Федьком. Толя завжди починав плакати і говорити, що в усьому винен Федько. Благородство Федька і підлість Толі. Федько врятував Толю, допомігши йому з крижини вибратися на берег. А потім, бачачи переляканого Толю, може, вперше збрехав, взявши на себе вину. Толя ж тулився до матері, яка милувала його і жаліла. Він сказав, шо Федько штовхнув його на кригу. Через Толю покарали безвинного Федька, через Толю Федько застудився і помер. А Толя ше у бідної Федькової матері виманив чижика. Моє ставлення до хлопців. Мені подобається Федько своєю правдивістю, відвертістю, готовністю прийти на допомогу у скрутну хвилину. Шкода, шо він помер. А байдужий до чужого горя безсердечний і брехливий Толя живе.
