Скандальна жінка, феміністка-піонер української літератури написала книгу, у котрій, як на мене, багато чого від неї особисто. Вона хотіла бути вільною від умовностей світу, жити, як їй заманеться, і саме про таких героїв писала. Символічно, що повість присвячена Тарасові Шевченку, який теж так хотів бути вільним і так мало був таким. Мені здається, це один із небагатьох творів української літератури, у якому настільки органічно відтворено саму суть кріпацтва: ти не маєш жодних прав, цілковито залежиш від волі панів і - може, ще гірше - панн. Особливо, коли вони, як наша інститутка, - примхлива, егоїстична, лукава злюка. І пішло шкереберть не одне життя...
Подробнее на livelib.ru:
<span>https://www.livelib.ru/work/1000455799/quotes-institutka-marko-vovchok</span>
<span>се це було, і ми не можемо просто знищити ці сторінки із пам’яті народу, із нашої пам’яті. Але саме завдяки думам та пісням душа народу вижила та змогла пройти крізь всі випробування, саме завдяки ним відроджувалась Україна.</span>Кожна країна пишається своїм епосом, своїм фольклором, своєю народною поезією, проте без перебільшень та прикрас можна стверджувати, що найбільше народна самосвідомість та «геній народу» (за словами І. Франка) увиразнюється та втілюється саме в українських народних піснях. Багато дослідників, поетів, письменників, публіцистів, енциклопедистів протягом століть пізнавали наш народ саме завдяки пісням та думам, адже український фольклор дійсно унікальний. Українська усна народна творчість вже дуже давно отримала визнання у всьому світі не лише завдяки своїй вишуканій художній формі та емоційній насиченості, а й ідеалам, мотивам та образам, які висвітлювались у ній. Одне з головних місць в українській народній творчості по праву отримали козацькі пісні та думи. Без перебільшень можна стверджувати, що в них розкривалась душа народу, адже за часів козаччини всі явища, події та постаті усіх сфер життя знаходили своє відображення в пісні, оскільки саме це був найбільш дієвий та продуктивний спосіб для народу висловити своє ставлення, свою думку.Окрім цього, саме народні пісні та думи передавали історичну пам’ять поколінь, не давали згинути у віках подіям та постатям, яким Україна завдячує своєю незалежністю зараз.
Проте в думах і піснях знайшли своє відображення не лише героїчні, а й трагічні епізоди кривавих сторінок нашої історії, адже про них ми тим більше не можемо забути, просто не маємо такого морального права! Всі приниження, злигодні, руйнування, розорення, катування та поневолення українців вихлюпнулись кривавими сльозами людськими у піснях та думах. Тяжким плачем квилять вони про сумну долю невільників, про їхні муки та страждання в турецькій неволі.
Сонце, надія. думка
\\\\\\\\\
Трагічна те що господарі мишки збрехали і пожаліли молока.
Комічна те що мишка погризла гроші господарів.
Та <span> ой </span><span> як </span><span> крикнув </span> же <span> та </span><span> козак </span><span> Сірко </span>,<span> Та </span><span> ой </span> на своїх же, гей, козаченьків:«<span> Та </span> сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці,<span> Та </span> збирайтеся до хана у гості!»<span> Та </span> туман поле покриває,Гей, <span> та </span><span> Сірко </span> з Січі виїжджає.Гей, <span> та </span> ми думали, <span> та </span> ми ж думали,Що то орли <span> та </span> із Січі вилітали,—Аж то військо <span> та </span> славне запорізьке<span> Та </span> на Кримський шлях з Січі виїжджало.<span> Та </span> ми ж думали, <span> ой </span><span> та </span> ми ж думали,<span> Та </span> що сизий орел по степу літає,—Аж то <span> Сірко </span> на конику виїжджає.Гей, <span> та </span> ми ж думали, <span> ой </span><span> та </span> ми ж думали,<span> Та </span> що над степом <span> та </span> сонечко сяє,—Аж то військо <span> та </span> славне запорізьке<span> Та </span> на вороних конях у степу виграває.<span> Та </span> ми думали, <span> ой </span><span> та </span> ми ж думали,Що то місяць в степу, <span> ой </span>, зіходжає,—Аж то <span> козак </span><span> Сірко </span><span> та </span> козак же СіркоНа битому шляху та татар оступає.
