Сьогоднi я прокинулась(вся) дуже рано,десь м*явчало кошеня.Виглянувши у вiкно ,почув м*явчання ще гучнiше.Одягнувшись швиденько ,вибIгла(iг) на подвiр*я.Там знайшла(ов) пiд деревом маленьке риже кошеня,воно геть замерзло,та ледь стояло на лапках.Як менi його шкода стало!Я не змогла (змiг) його там залишити,хто ж його там покинув?Взявши на руки ,понесла додому .Бабуся нагрiла молочка.Кошеня жадiбно його випило,та й заспало коло мисочки.Треба придумати ,як його назвати.Тепер воно мае затишне житло,а я маю ким пiклуватись.
Ответ:
1.Хочеш їсти калачі-не сиди на печі.
2.Від своєї совісті не втечеш.
3.Кожна травичка на своєму корені росте.
4.З вечора пригожого аж до ранку вишивала дівчина вишиванку.
5.З ким поведешся,того й наберешся.
6.Під лежачий камінь вода не тече.
Життя - найвища цінність
Ми всі, тобто люди, що живуть у третьому тисячолітті, звикли до ідеї, що життя є великою цінністю. Але так було не завжди.
Гуманізм та сприйняття людського життя як найвищої цінності є порівняно недавнім надбанням людської цивілізації.
Наприклад, в античному світі з цого високою культурою "зайвих" дітей просто вбивали. Рабів не вважали за людей і теж могли вбити, якщо, наприклад, раб був хворий або старий. Або навіть просто так, бо раб був річчю, а не людиною, і його життя належало власнику. І все це сприймалося у суспільстві як належне.
У Середні віки смерть взагалі була звичним явищем - війни, епідемії, тяжке життя простого люду, нерозвиненість медицини та низький рівень гігієни призводили до того, що у середньому люди тоді жили погано та недовго. Влада вищих класів над нижчими була майже абсолютною: представники дворянства могли вбити залежного селянина, і нічого б їм за це не було. Життя бідної та залежної людини було майже нічого не варте, і це сприймалося у суспільстві як належне.
Навіть у минулому сторіччі було кілька періодів, коли життя мільйонів людей було нічого не вартим. Таким чином, нам дуже пощастило жити в часи, коли життя будь-якої людини вважається цінністю, принаймні у більшості стран світу.
Н. чотириста п'ятдесят восьмий
Р. чотириста п'ятдесят восьмого
Д. чотириста п'ятдесят восьмому
Зн. чотириста п'ятдесят восьмий або чотириста п'ятдесят восьмого
Ор. чотириста п'ятдесят восьмим
М. на чотириста п'ятдесят восьмому
