<span>Михайлик дуже розумна і розвинена дитина. Bi<span>н </span><span>сам навчився читати і з того часу перечитав всі книги, що «ще не встигли докурити в селі». З надзвичайним задоволенням ходить він до школи. Його не лякає навіть те, що по холоду доводилося бігти на заняття без чобіт. Але Михайлик пізнає навколишній світ не тільки в школі. Багато казок та легенд розповідає хлопчику мудрий дід Дем’ян. З щедрівок, які взимку співали селяни, він дізнається про народні звичаї та прикмети. Батько привчає сина до хліборобської праці, а мати виховує в ньому любов до природи: «роси, легенького ранкового туману, п’янкого любистку, м’яти, макового цвіту, осіннього гороба і калини», вчить розуміти її. Саме тому Михайлик такий чуйний і уважний </span>до світу природи. Його ніжна душа прагне дива. Він мріє, щоб люди ніколи не «одлітали» з села. Хлопець вміє співчувати чужому лиху, прагне допомогти бідним людям з голодного краю.</span><span>Мені дуже сподобався Михайлик за його щире серце, чесну і доброзичливу вдачу. Я захоплююсь його чуйністю до природи, а також багатою уявою. Мені здається, що цей хлопець, коли виросте, стане прекрасною людиною, яка буде любити рідний край, працювати для нього.</span>
Г) добре, наполегливо, погано, весело.
Розбір такий { л о д о в и й }
Триста двадцять п'ять двітисячі другий рік Тисяча сімсот девяносто шостий двісті двадцять перший будинок сімсот сорок девять сім днів сорок поверхів
Одного разу мени приснився дивний сон..Я йшла зи школи додому, а меня зустрив сильний дощ.Я дуже злякалась.Бо я в дома забула свою улюблену парасольку.И раптом я побачила великй каштан,який вкрив меня вид дощу.Дякую тоби каштане..Ти дийсно символ нашой столици.....