Мене завжди цікавило питання, що ж саме єднає мене з моїми пращурами, який зв’язок існує між сучасним і минулим?
Перше, що єднає мене з пращурами, це земля, на якій я живу. Споконвічно на українських землях жили мої предки, обробляли цю землю, вважаючи її святою, будували на ній своє житло. Кожний клаптик цієї землі вони відвойовували в іноземних загарбників, яких було чимало. Авжеж, українська земля надзвичайно родюча, і багато хто хотів прибрати цей ласий шматочок до рук. Але не дозволив цього український народ. Завзято обороняв він рідну землю і від турецько-татарських орд, і від панської Польщі. І зараз, живучи у своїй рідній країні, я не можу не радіти з того, що являюся нащадком цього великого народу.
Друге, що міцно зв’язує мене із минулим, це моя мова. Українською мовою говорять мої батьки, мої бабуся та дідусь. На цій мові розмовляли і мої пращури. Багато чого довелося витерпіти їм, аби дістати право говорити рідною мовою. Адже не дозволяли українцям розмовляти своєю споконвічною мовою, називали її мужицькою. Змушували говорити або російською, або польською мовами. Але й це випробування мужньо склали наші пращури, відвоювали свою рідну мову. І зараз я можу вільно, не боячись, говорити українською мовою, бо це ж моя рідна мова!
Третє, це обряди, які йдуть ще з дохристиянських часів. Звісно, вони тісно переплелися із християнськими, але все ж таки продовжують жити. Узяти хоча б ворожіння дівчат на Різдво та Водохрестя.
Отже, сучасні українці надзвичайно міцно зв’язані із своїм минулим, із своїми великими пращурами, завдяки яким ми й маємо таку чудову країну — Україну!
Я пишаюсь тим, що маю пращурами такий великий народ.
Назву (додаток) міста (додаток) Житомир (додаток) повязують (присудок) з давньою (означення) легендою (додаток), про дружинника (додаток) київських (означення) князів (додаток). У дев*ятому столітті (обставина) дружинник (підмет) заснував (присудок) на високому (означення) березі річки Кам*янки (обставина), притоки Тетерева, (уточнювальний член) поселення (додаток). Відтоді (обставина) й веде (присудок) свій (означення) лік (додаток) місто Житомир (підмет). У часи<span> </span> (обставина) монголо-татарської (означення) навали (обставина) місто (додаток) було зруйноване (присудок) дощенту (обставина). Та Житомир (підмет) знову (обставина) постав (присудок), у новій (означення) красі (додаток).
Веселе, народне(одн,сер. рід,н.в)Веселими(мн,)Найкращих(мн, орудний в.)Добру (одн, ж,р.,род. Від.)Святий(одн,ч р, наз.в.)
Кривавий-закривавлений; (колір) червоний, багряний, кров'яний, кровистий; (бунт) кровопролитний; (інквізитор) жорстокий, тиранічний, немилосердний, безжалісний; (переказ) жахливий; (- сльози)кревний; (заробіток) тяжко <кров'ю, кривавими мозолями> зароблений; (- працю) тяжкий, виснажливий; кривавистий.
