Можно и поговорить. С выражением "Каждый народ достоин своего правителя" в целом согласиться можно. Каждый народ формирует тот тип государственности, который наиболее близок его менталитету. Но в каждом правиле бывают исключения, когда в формирование государственности вмешивается внешний фактор. Так в 30е годы в Германии пришли к власти нацисты, воспользовавшись унижением нации по итогам Версальского договора, в Восточной Европе, С. Корее и С. Вьетнаме и Кампучии-коммунисты, благодаря их поддержке со стороны СССР.
Хороший пример-республики Средней Азии, где после окончания российского влияния, тут же возникли авторитарные государства феодального типа. Так что бывают менталитеты ещё покруче русского.
<span>Ну а в российском менталитете присутствуют черты как западного-либерального, так и восточного-авторитарного. Но восточный, как показывает история-преобладает, поэтому то страна до сих пор не может найти своё место в мире, шарахаясь из одной крайности в другую, и пытаясь построить демократическое общество-скатывается назд в авторитаризм.</span>
1. Як я зрозумів, варто оцінити спадкування за законодавством до спадкування, яке було колись давно та узгоджувалося саме з нормами моралі (як і будь-які суспільні відносини того часу). На даний момент спадкування вібдуваєтсья за заповітом або за законом. За заповідом спадкодавець сам визначає, кому, скільки та яка спадщина дістанеться. При спадкуанні за законом встановлюються черги спадкування. Так, у першу черго (тобто першочергове парво на отримання спадщини) входять діти, один із подружжя, батьки. У другу - брати та сестри, дід та баба, у третю - тітки та дятьки та ін. Таким чином законодавець намагається розподілити майно саме у відповідності із рівнем спорідності, тим самим підтверджуючи моральність вибору. При жимих дітях усе майно отримають вони, а не інші дуже далекі родичі. В той же час існують випадки, коли певні особи ОБОВЯЗКОВО мають право на частину спадщини: малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. В даному випадку знову підтверджується моральність видору законодавця: особи з обмеженими можливостями обовязково отримують частину спадщини. 2. Задля захисту своїх прав особи можуть звертатися до самих правопорушників із законними вимогами, до відповідних органів та посадових осіб, до суду, тертейського суду, міжнародних установ тощо
<span>Может быть : Императивная норма - норма права, выражение которой сделано в определённой, категоричной форме и не подлежит изменению по инициативе её адресатов.</span>