Вальтер Скотт — відомий шотландський письменник. У його творах яскраво переплітаються історія і вигадка, наука і фантазія. Вальтер прагнув правдиво відобразити побут, звичаї, мораль минулих століть, змалювати видатні особистості і реальні події. Але головним для автора було зображення на історичному фоні долі звичайної людини, об’єднуючи історичну правду з художньою вигадкою.
Ім’ям героя Айвенго називає В. Скотт один з найкращих своїх романів. Айвенго, син саксонського пана Седрика, супроводжує Річарда І в Хрестовому поході. Айвенго — юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність і сміливість у боротьбі із зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради любові і справедливості
Айвенго — справжній лицар. Із-за любові і відданості до прекрасної дами він позбавлений спадку і вимушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем і списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому трохи не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королеві, підтримує його, хоче бачити свою країну без міжусобиць і воєн.
Айвенго досить поетичний, романтичний. Він же і розсудливий, розуміє, що Англії потрібний король — не хоробрий мандруючий лицар, а сильна людина, яка змогла б здолати міжусобиці, об’єднати країну і відновити соціальну справедливість.
« Ростом он был больше шести футов, но при своей необычайной худобе казался ещё выше. Взгляд у него был острый, пронизывающий, если не считать тех периодов оцепенения, о которых говорилось выше; тонкий орлиный нос придавал его лицу выражение живой энергии и решимости. Квадратный, чуть выступающий вперед подбородок тоже говорил о решительном характере. »
<span />
Мне показалось необычной дружба Троекурова и Дубровского тем, что дружба между богатым барином и другими соседями-помещиками быть не может.
Андрея Гавриловича и Троекурова объединяло то, что оба они очень рано овдовели и у каждого есть ребенок
