Ответ:
Григорій пригадував все, що знав колись з зоології, ботаніки та орнітології, і намагався знайти всьому пояснення, підвести під всі явища, а особливо під поведінку звірят та взаємини між ними достатньо законне обгрунтування.
Объяснение:
Після частини головного речення, яке закінчується словом "все", перед підрядним реченням ставиться кома.
Після слова "пояснення" ставиться кома, тому що є однорідні члени:
<em> знайти, підвести</em>.
Кожна людина знає користь лісу, а особливо прогулянок в лісі. Коли гуляєш по лісі, відкривається "друге" дихання, відчуваєш зв'язок з природою, з кожним пеньком і травичкою.
Але, на жаль, лісів на Земній кулі ставати все менше. Ліси, в тому числі посаджені людьми, займають площу близько 40 млн. Км2, або близько 1/3 поверхні суші. Половина цієї лісової зони належить тропічним лісам, четверта частина розташована в північній півкулі. На планеті 30% хвойних і 70% листяних лісів.
Ліс використовується в різних галузях народного господарства, він служить джерелом хімічних речовин, одержуваних при переробці деревини, кори, хвої. Ліс поставляє сировину для отримання понад 20 тис. Виробів і продуктів. Майже половина виробленої в світі деревини витрачається на паливо, а третину йде на виробництво будівельних матеріалів. Дефіцит деревини гостро відчувається у всіх промислово розвинених країнах. В останні десятиліття велике значення придбали лісу рекреаційних та санітарно-курортних районів. Вирубка лісів почалася на зорі людського суспільства і в міру його розвитку зросла, так як потреба в деревині та інших продуктах лісу швидко збільшувалася. За останні 10 тис. Років на Землі знищено 2/3 лісів. Тому кажуть: людині передують лісу, його супроводжують пустелі. За історичний час близько 500 млн. Га з лісів перетворилися в безплідні пустелі. Ліси знищуються так швидко, що площі вирубок істотно переважують площі посадок дерев.
Ліс має для людини ще й санітарно-гігієнічні та цілюще значення. У повітрі природних лісів присутні більше 300 найменувань різних хімічних сполук. Ліси активно перетворюють атмосферні забруднення, особливо газоподібні. Найбільшою окисляє здатністю володіють хвойні (сосна, ялина, ялівець), а також деякі сорти лип, беріз. Ліс активно поглинає промислові забруднення, зокрема пил, вуглеводні.
Ліс, особливо хвойний, виділяє фітонциди - леткі речовини, що володіють бактерицидними властивостями. Фітонциди вбивають хвороботворні мікроби. У певних дозах вони благотворно впливають на нервову систему, посилюють рухову і секреторну функції шлунково-кишкового тракту, сприяють поліпшенню обміну речовин і стимулюють серцеву діяльність. Багато з них є ворогами збудників інфекційних захворювань. Але тільки якщо їх небагато.
Фітонциди бруньок тополі, антонівських яблук, евкаліпта згубно діють на вірус грипу. Гілочка ялиці, внесена в кімнату, в 10 разів знижує вміст мікробів у повітрі, особливо коклюшу та дифтерії. Листя дуба знищують бактерії черевного тифу та дизентерії.
Проблема охорони лісу вже не просто актуальна, вона стала чимось само собою зрозумілим. Потрібно шукати нові швидкі шляхи її вирішення. У 21 столітті немає ніякої необхідності видавати всю літературу і періодичні видання на папері. Комп'ютерні технології та мережу Інтернет надають прекрасні можливості для створення, зберігання і доставки читачам всіх текстів і ілюстрованих видань. Більшість літературних творів, газет і журналів є в електронній формі.
Безмежний степ, ужитий снігом, спав.Я чую пісню, в щасті співану.Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах <span> .Котить сонний Дніпро віками зажурені води. Чудово блищало небо, засіяне зорями.Ще спить земля, укутана снігами </span>
<span>КАЗКА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ
<span>Одного разу частини Мови — діти одної матері — зав'язали суперечку. Вони ніяк не могли з'ясувати, хто з них найважливіший. Іменник поважно і гордовито промовив:—Годі вам хвалитися! Скажіть, хто приносить найбільше користі нашій матері Мові? Безумовно, що я. Без мене ніхто не мав би імені. Я даю назви всім істотам, предметам, подіям, яких одягаю у свої сім відмінків, два числа, три роди і чотири від міни. І в реченні можу виступати будь-яким членом...Тут його перебив Прикметник:—Гов, Іменнику! Я маю таке саме право. !, здається, без моєї прикмети ти не був би такий гарний і зрозумілий. Я прикрашаю всіх осіб і всі предмети. Візьмемо, на приклад, речення: «Надійшла весна». Воно бідне й просте. А запроси мене до цього речення і побачиш, яке воно гарне: «Надійшла весна прекрасна, багатобарвна, тепла, ясна». Візьми в тямки, що я вказую і на приналежність предмета певній особі. У реченні виступаю означенням і присудком.У розмову вступив Числівник, що збирався якраз іти до каси:—От сидіть тихо. Без мене не знаєте, в якому році ви народилися, скільки років живете на світі. Ану, спробуйте без мене купити в крамниці-бубликів, цукерок чи ще щось. Серед вас я не пасу задніх, бо також маю відмінки, числа, а часом і три роди. У сполученні з Іменником буваю в реченні головним або другорядним членом.Слухав це Займенник, і йому урвався терпець:—Не тільки ви, а й я маю відмінки, роди й числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику, і тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їх кількість та ознаки. З моєю допомогою присвоюють собі значення особи багато істот і неістот. А як про всіх вас запитати в реченні без мене? Хіба я так само в реченні не граю роль підмета, присудка, означення і додатка?—То все байки,— озвалося Дієслово.— Ви разом ледарі. Без мене ви тільки байдики б'єте, лежите на місці, як гнилі колоди. Я є тим механізмом, що вас усіх за пускає в дію. От, наприклад, іменник завод. Чи знаєте без мене, що він робить або що з ним діється? Ні. А мої три часи в однині і множині, думаєте, не мають великої вартості? Хто знає, чи була б нині написана історія, коли б не мій минулий час. Окрім цього, своїм майбутнім часом потішаю старих і малих, малюю перспективу завтрашнього життя. У реченні також виступаю головним і другорядним членом.Прислівник, що весь час крутився біля Дієсловав, і собі взяв слово:</span>
<span>—Дерете носа, не знати чому. Хіба тому, що кожна людина може змінювати вас, як їй заманеться. А я не з тих! Себе викривляти в різних відмінках, числах і родах не дам! От ще тримаюсь Дієслова, і з Прикметником я трохи родичаюсь. У реченні можу бути лише обставиною.—Отак, брате! — вигукнув Прийменник.— Я також належу до тих, які нізащо не дадуть себе змінювати. Яким народився, таким буду назавше. То лише слабкодухі, такі, як Іменник, Прикметник, Числівник, Займенник і Дієслово„змінюють своє обличчя. Правда, я роблю їм послугу. Пояснюючи їх або зв'язуючи, я уточнюю думку з реченні. Подумайте самі, чи хто-небудь зрозуміє без мене таке речення: «Учень іде... школи». А покличте мене, і стане зрозуміло: йде він до школи чи зі школи.—І нащо піднімати стільки галасу? — стиснув плечима Сполучник, що проходжав-ся поміж усіма.— Я не дам себе змінити так само, як Прислівник і Прийменник. Зарубайте собі на носі, що я вас усіх з'єдную і без мене не одне з вас ходило б, як загублене телятко.— А чи обійдетесь ви без мене, коли в реченні треба щось заперечити або обмежити?— відстоювала себе Частка.— Я допомагаю Дієслову утворити форми умовного і наказового способу, висловити запитання, оклик, сумнів та інші почуття.—Гай, гай, які часи тепер настали,— сказав засмучений Вигук.— Діти одної матері не можуть погодитися. Ох, коли б я вмів говорити зрозуміліше, я б навчив вас розуму та довів до згоди. А то я тільки від радості, горя, страху, здивування можу піднести голос.Почувши суперечку між дітьми, до хати увійшла усміхнена і по-святковому прибрана їх рідка мати Мова.—Не сваріться, мої любі діти. Кожен з вас мені потрібний і важливий. Коли б не ви, мої соколята, не була б я така гарна і мила людям у піснях, у розповідях, у розмові й на письмі. Хай віднині панують між вами дружба і згода.Усі частини<span> Мови взялися за руки і в один голос пообіцяли:</span><span>—У дружбі і злагоді будем здорові і щастя дамо нашій матері МОВІ.</span></span></span>