Прапор - це символ державності та національної незалежності.
Нині синьо-жовтий прапор проголошено Державним прапором незалежної України. Як пояснити дітям символічне значення кольорів прапора? Жовтий - це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому на землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу.
Блакитний, синій колір - це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще - це колір миру.
Герб - це знак, своєрідний ключ до історії сім'ї, міста, національного утворення держави. Це пам'ятка духовної культури. У гербі у вигляді знаків втілюються реальні події, суспільні явища, ідеологія та світосприймання.
Герб України - символічний знак Держави, символ влади. Золотий тризуб на блакитному тлі затверджений Верховною Радою України 1992 р. як державний знак - Герб самостійної незалежної держави України. Що ж означає тризуб? По-різному тлумачать цей знак історики. Одні вважають його зображенням церковного світильника, корогви, церковного порталу, якоря; решта - зображенням голуба, шолома, двосічної сокири або верхівки скіпетра.
Як пояснити дітям символічне значення тризуба? Число «три» завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що простягаються перед казковими героями.
Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це: Батько - Мати - Дитя. Вони символізують собою Силу - Мудрість - Любов. Таке пояснення буде доступне дитині, а глибше корені історії вона вивчить уже в школі.
Гімн - символ державної єдності, це - урочиста, хвалебна пісня своїй Батьківщині, у якій народ висловлює бажання бути вірним, незалежним, щасливим, жити в достатку. Діти мають знати, коли звучить Державний гімн, потрібно встати. Гімн України - символ державної єдності, урочистий музичний твір програмного характеру («Ще не вмерла Україна», сл. П. Чубинського, муз. М. Вербицького). Історичні віхи українських гімнів (Т. Шевченко, «Заповіт»).
Можливо, саме тому, маючи такі державні символи, український народ зумів зберегти свою історію, волелюбний дух і незалежність.
<span>Кожна людина має свій оберіг. Він захищає її від злої недолі, дає здоров’я і сили. Але є такі обереги, які охороняють не тільки одну людину, але бережуть мир у родині, захищають цілі народи. Для кожного оберіг може бути різним. Але кожний вірить, що у важку і сумну хвилину сила оберега зарадить біді.</span>
<span><span><span> Мій улюблений вид спорту </span>
Я дуже люблю танцювати,малювати,грати в тенніс та бадминтон.
Але найбільше мені подобається грати в тенніс.Тенніс це дуже захоплююча
гра.Явже 7 років займаюсь професійним теннісом і мені дуже
подобається!Тому не гайте часу ,а займайтеся спортом!</span></span>
<span>Так важливо цінувати кожну мить! І просто бути! Просто жити і спостерігати за тим, що відбувається навколо, адже в житті, навколо нас постійно щось відбувається! Але найчастіше ми цього не помічаємо. Ми розучилися радітисонцю, що сходить, радіти квітці, яка розпустилася, дивитись на небо і спостерігати, як по небу пливуть хмаринки. Чи пригадуєте Ви, коли останній раз дивились на небо, нікуди не поспішаючи<span> і милувались хмарами, які схожі на пухнастого зайчика чи на солодку вату? </span>У повсякденній суєті людипоступово втрачають себе, своє справжнє «Я».
На що ми витрачаємо наш дорогоцінний час? Як проводимо дні? Чи бачимовсю ту красу, яка нас оточує?</span><span>Або для нас все навколо вже стало настільки звичним, що ми не помічаємо і не бачимо тих маленьких приємних дрібниць, які і роблять наше життя більш радісним і повноцінним? Обличчя людей все більше стали схожими напохмурі маски. Вони мало випромінюють радості, привітності і доброзичливості. Це ж так важливо бутипозитивними! Позитив заражає все і всіх навколо. Вміти радіти дрібницям - це самий простий і ефективний спосібзмінити світ, «заразити» своїм позитивом інших. Нещодавно повертаючись з роботи милувалась осіннім листям, яке наче дорогоцінний килим встеляло дорогу і вдивлялась в очі перехожих, які кудись поспішали. Серед них побачила жінку, яка відрізнялась від усіх інших. Вона світилась щастям, щастя було в очах, в усмішці, в одязі, в поставі. Стало радісно від того, що такі люди є. Такі, які світяться від щастя, такі, з якими приємно зустрітись поглядом і отримати порцію радості.</span>Пригадую одну жінку, з якою багато років тому мене звела доля. Жінку дуже маленького зросту, яка від народження мала дуже викривлений хребет, так, що це було помітно неозброєним оком. Коли вперше побачила її, то подумала, що мабуть, їй, ой- як не легко йти по житті з такою різко вираженою вадою. Але я помилялась, бо вона справлялась зі всім, що посилала їй доля. Навіть стала прекрасним, чуйним лікарем і фахівцем своєї справи. Мала чудову сімю. Пройшло вже років 15 напевно, від того часу, коли я її бачила в останнє, але вона для мене залишилась в памяті прикладом невичерпного оптимізму, сяючої усмішки та щирості.Вміння радіти життю, здібність любити, помічати красиве і тішитись дрібничкам – це те, що ми отримали від батьків при народженні, це те, що потрібно розвивати, якщо цього нема, або десь загубилось чи втратилось. Важливо захотіти і дозволити собі бути і радіти, спостерігаючи за життям!<span> </span>
