Якби я була директором школи, я б, насамперед, обійшла всю школу вздовж і впоперек, зайшла б у всі класи: може де потрібний ремонт. Адже чистота, затишок школи, комфортні умови для навчання – це "особа" директора! У таку школу приємно ходити, навчатися! Я, як директор, періодично відвідувала б уроки різних класів, визначаючи рівень знань, відвідуваність учнів і здатність вчителів ділитися своїми знаннями. При виявленні будь-яких недоліків, проводила б зборів вчителів з метою спільного вирішення питань. Для того, щоб учні любили відвідувати школу, організовувала б міжшкільні конкурси з приємним призом, різні свята, шнутрішкольний конкурс визначення кращих учнів з подальшим звільненням від будь-якого іспиту і т. П. Моє завдання було б – максимально зацікавити школяра вчитися в школі, щоб йому було цікаво і комфортно. Вчителів також "не образила б". Проводила б опитування учнів на тему того, хто з вчителів, на їхню думку, гідний додаткової премії, і чому. Якщо школа державна, то передавала б ці дані в Гуно, і домагалася б матеріального заохочення даних вчителів, так як у них також повинен бути якийсь стимул для саморозвитку і поліпшення їх викладацької діяльності. Будь я директором, моя школа була б кращою! Головне – дійсно цього бажати і активно добиватися!
Відповідь: Миклаївщина завжди славилась своїми запашними, безкраїми, цвітучими луками.
Пояснення:
Піца-страва з тіста
Туш-вітальна пісня
Туш-косметичний засіб
Контур-графічне визначення
Авангард-стиль у мистецтві
Пригоди маленького жолудяЖив собі маленький жолудь на прізвисько Малий. Він був найменший з усіх
жолудів на своєму дереві, і тому всі
більші жолуді кепкували
над ним, що
його дуже легко розчавити.
І от одного разу, коли великі жолуді
зібралися та знову стали кепкувати над Малим, йому стало дуже сумно, він
образився і розплакався. А тут якраз прийшли злі хлопці-бешкетники
і почали рвати і чавити
жолудів. <span>В</span>еликі жолуді злякалися і закричали: «Допоможіть!!!» Маленький жолудь почувши це відразу прибіг, хлопці
побачили його і стали чавити, але так і не
змогли це зробити. Тоді хлопці
подумали, що цей жолудь напевне зачарований, злякались і порозбігались. А всі
великі жолуді підбігли до Малого, почали
його підкидувати вгору і красно дякувати за те, що
врятував їх від бешкетників! А після цього
всі маленького жолудя почали шанувати і ніхто більше його не ображав.