Олицетворение (солнце вырвались). Метафора (солнце брызнуло)
<span>Він у лісі проживає,
Одяг темно-сірий має.</span> <span>
Вечорами тихо ходить,</span> <span>
Кого зможе - того зловит</span> <span>ь.
Бігли діти повз ялинку
І побачили хатинку.
Лісова пустунка там
Оселилась — і діткам
Чемно лапку подавала,
Кіш грибів подарувала,
А тоді себе назвала</span>
потому что она всё время выполняла работу, и все задания своей мачихи, а как говорится, добро всегда поощьряют
Клянусь четой и нечетой,
Клянусь мечом и правой битвой,
Клянуся утренней звездой,
Клянусь вечернею молитвой:2
Нет, не покинул я тебя.
Кого же в сень успокоенья
Я ввел, главу его любя,
И скрыл от зоркого гоненья?
Не я ль в день жажды напоил
Тебя пустынными водами?
Не я ль язык твой одарил
Могучей властью над умами?
Мужайся ж, презирай обман,
Стезею правды бодро следуй,
Люби сирот, и мой Коран
Дрожащей твари проповедуй.