Твір Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» вражає тим, що
детально охопив усю соціальну проблематику. Цей твір вражає не тільки
свою актуальністю в будь-який час, але й і гарно розкритими образами, що
дає змогу зрозуміти краще головню ідею та зміст. Зараз спробуємо
порівняти два дуже суперечливих образи: Чіпки і Грицька.
Свій життєвий шлях Чіпка та Грицько починали однаково: вони були
однолітками, з бідних родин, відмінністю було те, що Грицько – сирота.
Але згодом, коли вирішували долю, Грицько пішов на заробітки, і
поступово, через жагу до багатства, у нього з’являється скупість,
жадібність. Якщо метою Чіпки були пошуки правди та служба суспільству,
то метою Грицька – одружитися на багатій дівчині.
Чіпка не погоджується підкорятися, але у пошуках правди, він повертає
на поганий шлях, в той час як Грицько тихо живе, нічим не переймаючись.
Чіпка, розчарувавшись у житті, стає вбивцею, деградує. Але у повстанні
селян себе гідно проявляє, на відмінну від Грицька. В результаті Чіпку
вбили, а Грицько хизувався своїм боягузтвом.
<span>Отже, не зважаючи на те, що ці персонажі росли в одному середовищі,
вони абсолютно різні, як за характерами, так і за життєвими позиціями.
Вони йдуть за абсолютно різними стежками. Єдине спільне те, що ці стежки
однаково не праведні. Не зважаючи на те, що Чіпка став вбивцею та
займався поганими справами, розчарувавшись у світі, читачам він ближче,
ніж підлий та боягузливий Грицько. Адже Чіпка намагався знайти правду та
справедливість, зрозуміти не чесність світу, а не знайшовши відгуку,
просто зламався як особистість. А Грицька це ніколи не хвилювало, від
міг лише зраджувати та заздрити. Тому і стає прикро, коли Чіпка, який
все ж був непідкореною людиною зі стержнем, помирає, а Грицько, через
свою втечу, залишається жити як і раніше.</span>
Ответ: Сюжет. Головний герой Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Героя здивувало, що тварини на планеті сліпі та глухі, вони спілкуються завдяки телепатії. Він робить спробу керувати своїми думками та придумує різні способи порятунку. Силою думки він бореться з пантерою, вовками, стерв’ятником, уявляє себе самицею пантери, змією, пташкою, кущем, трупом. Останнім зусиллям волі він змушує хижаків відступити, уявивши себе вогнем. Він став телепатом, який переміг інопланетних тварин і здивував рятувальників, що прибули йому на допомогу. Їх здивувало те, що на тілі Лероя Кліві не було жодного опіку, хоча він перебував в епіцентрі пожежі.
Ну а основна думка : Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу. Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.
<span>це план 1 Волохаті люди 2 Чорний велет- людожер 3 Смерть капітана 4 Мудрі слова Синдбада 5 Порятунок 6 Людожерка 7 Втеча 8 Дракон 9 Розум рятує життя Сендбадові 10 Повернення додому</span>
Звернення Лесі Українки до образу Кассандри зв’язане з її власним становищем як серед українського громадянства, так і в себе в родині. У листі до М. Павлика Леся Українка в квітні 1903 року писала: «Взагалі сей рік для мене критичний, я знов стою на роздоріжжі, як колись в дні першої молодості, багато приходиться рішати, міркувати і влагоджувати єдино власною думкою і силою, часто не тільки без жадної помочі, але ще й при чималій опозиції з боку тих, що, здавалось би, не повинні бути в такій опозиції» . Поетесі доводилося витримувати гострі суперечки з галицькими соціал-демократами за методи й етику партійної боротьби, обстоювати свої погляди вдома, де мати з підкресленою неприхильністю ставилася до впливу марксистських ідей і соціал-демократичпого оточення, в якому перебувала Леся Українка. Разом з тим письменниця бачила, що її твори не завжди знаходили розуміння і вдячний відгук серед української інтелігенції, значна частина якої дотримувалась українофільських поглядів культурництва, обмеження завдань української літератури лише потребами села тощо.
Похилі місцевості орють поперек схилів. На крутих схилах засівають багаторічні трави ,які корінням закріплюють грунт. Насаджують лісозахисні смуги , що стримують вітри , які здувають верхній шар грунту.
