Наступила зима. На землю падают мягкие снежинки , ветер завывает по заснеженным улицам. В нашем тихом дворике выскочили ребятишки кататься на санках и играть в снежки . Долго ждали зимы! .Посмотришь в окна двора , а они разукрашены узорами .Кормушки для птиц не пустуют , к ним прилетели веселые воробьи полакомиться крошками хлебца.Наш двор окутан мягким белым покрывалом . Зима прекрасная пора года! переведи
Новела «Intermezzo» — один із кращих творів Михайла Коцюбинського. Тема — роль митця і призначення мистецтва в суспільстві. В основу твору лягли враження автора від перебування в селі Кононівці, куди він їздив на перепочинок. М. Коцюбинський любив природу, але спочатку й вона викликає відразу. Втома міцно тримає душу письменника, він бореться з нею за свій душевний спокій. І втома поступово відступає. М. Коцюбинський милується природою, подовгу гуляє полями. У листі він зізнавався: «Так полюбив земні простори, сонце, що мені жалко години, проведеної у хаті». Саме тут, серед кононівської природи, зустрівся автор з дійовими особами новели.
У підзаголовку до «Intermezzo» написано: «Дійові особи» і подається їх перелік. Зозуля, жайворонок, три білі вівчарки, ниви, сонце, моя утома, людське горе. На перший погляд, їх і дійовими особами не назвеш, та вони тісно пов'язані між собою, доповнюють одне одного, зумовлені ідейним змістом. Спочатку природа ніби протистоїть ліричному герою: «На небі сонце — серед нив я». Поступово відновлюються сили героя, сонце змінює його настрій, стає бажаним гостем. У закличних словах: «Погаси сонце й засвіти друге на небі...» відчувається готовність героя до нової боротьби. Розгортанню образу сонця допомагають зозуля й жайворонок. Під натиском сил природи відступає «утома». Спершу вона повністю заволоділа героєм, та проходить час, і вона нагадує про себе тінню чи хмаринкою на якийсь час та й поступається місцем сонцю.
Образ селянина — це втілення народного героя. Зустрівшись із ним, герой відчув усі страждання бідного безземельного затурканого селянства. Образ селянина уособлює народ, за щастя і свободу якого повинен боротися митець своїм художнім словом. Ліричний герой співпереживає горю селянина, думає про долю трудящих.
Новела «Intermezzo» — суцільний пейзаж, і в той же час ми не бачимо природи, не знаємо, що в ній відбувається. Перед нами — душа ліричного героя. Саме душею заволоділа втома, саме в душі грає жайворонок на голосній арфі, глибоко в душу западають слова селянина. «Дійові особи» символізують складну боротьбу, що відбувається в душі героя, передають, як поступово, відпочиваючи, приходить він до усвідомлення необхідності боротьби.
<span>Дійові особи новели «Intermezzo» — символи суперечливих почуттів та переживань ліричного героя, який втілює кращі риси митців своєї епохи. </span>
Я недавно прочитала билину "Ілля Муромец і Соловей розбійник".
Я собі уявляю його високого , але грубого .ВІн має широку губи тому , що він вміє дуже голосно свистати .Він одягнений у сорочці і широких штанах , а одях його переважають холодні кольори.
1.Посланець від Змія
2.Рада князя
3.Змій вкрав князівну.
4.Двобій зі Зміем
5.Перемога Микити Кожум яки
Друг потрапив в біду
Припустимо, що у Вашому житті все йде нормально, своєю чергою, а ось у найкращого друга (подруги) сталася біда: помер хтось із близьких або стався розрив з другою половиною або (не дай Бог) згорів будинок ... або трапилося щось інше, але теж дуже неприємне. І Ваш найкращий друг (подруга) звертається до Вас, тому що більше звернутися йому (їй) нема до кого. А, може бути, навіть не звертається, а Ви просто як зазвичай телефонуйте йому (їй) або приходьте, дізнатися, як справи, посидіти-поговорити, а тут таке ... Ви свого друга (подругу) любите, щиро хочете допомогти, полегшити страждання, але не знаєте як.
Що робити в цій ситуації?
Основне, що потрібно зробити, це спробувати зрозуміти: наскільки критично стан одного (в подальшому для стислості будемо писати «подруга» і «вона», але все сказане можна віднести і до неї) і якої сили потрібна йому допомога, як скоро він зможе впоратися сам?
Якщо людина не плаче і не сміється, і нічого не говорить, а просто абсолютно спокійно і безмовно дивиться в точку - це дуже погана ознака! (Пам'ятаєте, що ми ведемо мову про те, що сталося нещодавно горе, біду, а не про ту ситуацію, коли людина просто не переживає і саме тому не плаче і ніяк не коментує подію). Так ось, якщо ваш друг впав у ступор - це означає, що людина заховав своє горе далеко в глиб себе, це значить, що переживання його настільки сильні, що він їх фізично в даний момент просто не може переживати. Ситуація це погана тим, що зовні людина спокійна і здається, що не переймається зовсім, але, насправді, переживання є, просто людина від них закривається - закривається від реальності. А через деякий час вони повертаються і протікають набагато сильніше. Це як би бомба уповільненої дії. У цьому випадку обов'язкова допомога психолога !!! Постарайтеся переконати свого друга звернутися до психолога. Якщо він категорично відмовляється, запропонуйте бодай зателефонувати на телефон довіри. Зверніться в реабілітаційні центри самостійно і попросіть психологів надати допомогу.
Якщо ви бачите сльози, чуєте ридання - це означає, що процес «одужання» вже настав. Плачу і ридаючи, людина позбавляється від горя. Звичайно, це не означає, що Ви повинні розвернутися і піти, спробуйте поспівчувати, якщо можете. Якщо не можете, починаєте самі дуже сильно переживати і погано себе почувати - покличте когось на допомогу - друзів, сусідів. Чи не вмовляйте одного зупинити ридання, перестати плакати - шлях поплаче і «виплачеться». Ви можете обійняти його - нехай плаче в ваших обіймах.
