Іменник - це частина мови, що відповідає на питання хто? що? ( Стіл, дівчинка, ручка);
Іменники змінюются за числами та відмінками ( однина: учень, множина: учні; н.в. хто? що? учень; р.в. кого? чого? учня; д.в. кому? чому? учневі, учню; зн.в. кого? що? учня; ор. в. ким? чим? учнем; м.в. на кому? на чому? на/в учні, учневі; кл.в. не має питання, учню).
Типи зв'язку слів у словосполученні: узгодження - слова в словосполученні узгоджуюются в роді, числі та відмінку; головним словом виступає іменник або будь яка інша частина мови у значенні іменника,а залежними словами можуть бути прикметники, дієприкметники, займенники, числівники (Їстівні гриби, зрубане дерево, сьомий день). керування - головне слово (дієслово) вимагає від залежного (іменник або інші частини мови у значенні іменника) форми певного відмінка (підійти до столу, берег моря). Прилягання - залежне слово має незмінну форму і поєднується з головним тільки за змістом; найчастіше прилягають прислівники, дієприслівники, інфінитиви (зібралися вранці, йшли співаючи, звелів атакувати). Іменники синоніми: Батьківщина - родина;
Іменники антоніми: початок-кінець;
Іменник у речені може виступати як підмет, присудок, обставина, доповненням.
Сподіваюсь, чимось допомогла)
чимось допомогла)
Ластівка[ластівка] [-о-|=о-|-о]<span>8б.,8зв.,3скл.
</span>гол. [а,і,а]
приг.[л,с,т,в,к]
дзв.[л,в]
глуха[с,т,к]
<span> АБО
</span>[л]-приг.,дзвінка,тверда;
[а]-гол.,наголошена;
[с]-приг.,глуха,тверда;
[т]-приг.,глуха,м´яка;
[і]-гол.;
[в]-приг.,дзвінка,тверда;
[к]-приг.,глуха,тверда;
<span>[а]-гол.</span>
Неширока............................
Про дружбу всі говорять багато. Я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом «друг», називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. На моє переконання, слід розрізняти слова «друг», «приятель», «товариш». Перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг — лише один. Усі ми маємо товаришів, з багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього друга.
<span>Коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав Б. Франклін: «Брат може не бути другом, але друг — завжди брат». І це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? Насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. Він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. Справжні друзі разом і в скруті, і в радості. Тому така людина — справжній скарб. Такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: «Мені вже не хочеться з тобою дружити». Справжній друг — це на все життя. У мого тата є такий друг. І я дуже хочу, щоб у мене теж був такий друг на все життя. </span>
1.Не розлити вода-вірно дружити.
2.кривити душу-було давно