Воно таке. Що мале, що велике - усе в порiвняннi. Пiдiйшов до людини, що впала, викликав "швидку" - великий вчинок? Та що там, хвилина розмови по мобiлцi. А може ти людинi життя врятував? От шляк трафив, ще б декiлька хвилин прогавили - не вiдкачали б. А подвiр'я приборкати? Ну поробив годину. А тут люди подивилися, чому на тiй багатоповерхiвцi охайно, а в нас такий бардак? Негаразд, треба теж... Туди-сюди, бач - а у нас уже iнша держава. Корупцiя? А ти не давай хабаря, де тодi хабарник його вiзьме? Це вчинок чи нi? Ми - народ. Ми - держава. Якi ми - такою вона буде. А з ворогами якось впоратись можна, Бог допоможе
ПРИВІТ,РОМАШКО!
ПРИВІТ,МЕТЕЛИКУ!
-ЯКИЙ СЬОГОДНІ ГАРНИЙ СОНЯЧНИЙ ДЕНЬ.
-А Й СПРАВДІ
-КУДИ ПОСПІШАЄШ?
-НЕЗАБАРОМ НАСТАНЕ ОСІНЬ,СПІШУ ЗНАЙТИ ДОМІВКУ.У ТЕБЕ ТАК КВІТКОВО ТА ЗАТИШНО,А Я ТІЛЬКИ МРІЮ...
-А ТИ НЕ СУМУЙ,НАВЕСНІ ЗНОВУ ПРИЛІТАЙ ДО МЕНЕ У МІЙ КВІТКОВИЙ БУДИНОЧОК,Я БУДУ ЧЕКАТИ ТЕБЕ...
-БУВАЙ,КРАСУНЕ,ДО ЗУСТРІЧІ!
-БУВАЙ.
<span>ПРОЙДЕ ОСІНЬ,ЗИМА І ДРУЗІ ЗНОВУ ЗУСТРІНУТЬСЯ...</span>
Високо-високо, в небі, більше, вниз, на землю, в парку, взагалі, навкруги, уранці, ніколи, якось, прямо, коли, поряд, щільно, міцно, ось так.
Однина
<span>Н.в. </span><span>(хто? що?) </span>школа,
Р.в.<span> (кого? чого?) </span>школи,
Д.в. <span>(кому? чому?) </span>школі,
З.в. <span>(кого? що?) </span>школу,
О.в. <span>(ким? чим?) </span>школою,
М.в. (на кому? на чому?) на школі,
Кличний - школо,
Множина
<span>Н.в. </span><span>(хто? що?) </span>школи,
Р.в.<span> (кого? чого?) </span>шкіл,
Д.в. <span>(кому? чому?) </span>школам,
З.в. <span>(кого? що?) </span>школи,
О.в. <span>(ким? чим?) </span>школами,
М.в. (на кому? на чому?) на школах,
Кличний - школи,
Скласти текст на тему"Як живеться людям далеко від Батьківщини" пропоную так:
Батьківщина – це немов матір для кожної людини. З нею пов’язано чимало спогадів, до яких кожна особистість ставиться з особливим трепетом. Це і спогади дитинства, і навчання в школі, і громадські події. На Батьківщині все є рідним та близьким – люди, місця, соціум. А як же живуть люди далеко від Батьківщини? Мабуть, живуть, сумуючи.
Чому ж тоді люди їдуть з рідної країни? На це є чимало причин: робота, нова родина, пошук кращого життя. Але сум за рідною землею не покидає цих людей ніколи. Згадаймо хоча б письменників України, які перебували в еміграції. З яким сумом, жалем, тугою вони згадували неньку-Україну! Рідна земля завжди викликає у людини особливі почуття, емоції. Любімо свою країну та залишаймося на рідній землі!
