Часть речи
Часть речи слова первая — имя числительное.
Морфологические признаки
Начальная форма: первый (именительный падеж);
Постоянные признаки: порядковое, простое;
Непостоянные признаки: именительный падеж, единственное число, женский род.
Синтаксическая роль
Может быть различным членом предложения, смотрите по контексту.
Апошні дзень восені выдаўся сумным. Усё неба зацягнулі шэрыя тоўстыя хмары. З іх сыпаўся дробны самотны дождж. Дрэвы стаялі з голымі чорнымі галінкамі. Горад таксама быў шэры. Дзьмуў моцны вецер. Людзі спяшылі некуды з сур’ёзнымі тварамі. І раптам сярод гэтай шэрасці засвяціў сонечны праменьчіык. Вечер разагнаў хмары. З-за іх выглянула блакітнае неба. Сонца засвяціла мацней, і адразу стала прыемна. І людзі пачалі ў<span>сміхацца.</span>
Беларусь , страна моя родная !
на твоей земле я жил i рос
под шатром лесов твоих, убогая
посреди елок i берез.
Я люблю просторы твои с росамi,
сенокосы в цветах i поля,
сегодня , Боже милосердный, Тебя просим мы;
нашу Беларусь благослови .
Окропи росою благодатную,
дождь благословений проливах,
и объедини всех любовью братскою,
дух Богаисканния всем нам дай .
Твою руку протяни мощную.
От преступлений и зла сохрани,
а когда придет минута смутная
белорусам милость окажи .
Жителям страны дай оправиться,
сбросить с плеч грех, страдания ужас.
На Твою дорогу дай направится,
<span>чтобы не мучила вечной муки страх .</span>
(Ён(дзейнік)) за воблакі (лятае(выказнік)),
дрэвы ўвосень (распранае(выказнік)),
(скіне(выказнік)) шапку з галавы,
(зліжа(выказнік)) кропелькі з травы.
Самы хуткі ва ўсім свеце
ён , вандроўнік гэты- вецер .
Клапатлівая маці
Зубры пасвіліся на паляне. Зубрыца трывожна аглядалася, уцягвала ноздрамі паветра. Яна паводзіла сябе насцярожана, бо побач хадзіла яе дзіцяня. Зубраня было маленькае і бездапаможнае. Яго трэба было ахоўваць ад усялякіх непрыемнасцей.
Тып- апавяданне. Словы, якія характарызуюць паводзіны зубрыцы: насцярожана, трывожна, ахоўваць.
Зубраня- маленькае, бездапаможнае