Наша українська і врочиста мова вже виплекана з давніх - давен.
Восени пташки відлітають у вирій.
Життя-буває лише одне і його треба прожити весело,радісно,креативно.Я найбільше ціную своїх батьків!Вони дали мені можливість жити та радіти життю!Я їх дуже люблю,вони у мене найкращі.Часто я говорю мамі: «Мамо,я така рада,що ти у мене є!»Цінуйте своїх батьків і своє життя!
Я був з родиною у лісостепі
Ось якось ми приіхали дивитися новий дім . Потім ми туди пересилились . Зайшов я за хату і побачив дивовижну річку . Ми йшли по лісовій доріжці і побачили швидку ріку. Біля річки стояли берези , вони були як дівчинки біля річки. Та на іх березовій гілці співали веселі птахи. Я бігала по низькому берегу.
Пройшло 10 років і нам було потрібно з'іжати з хатинці . Мама сказала що ми с ьратом можемо попрощатися. Ми обійшли всі куточки і в кінці підійшли до річки і ми змилувалися іі красою. Мама нам сказала йти.
І ми не могли попрощатися з нею і сказали
- Це була наша рідна річка , наш рідний берег. - і я заплакала.
Тато з мамою поміркували і залишилися в будинку . Діти виросли , батьки померли через 18 років. Діти приіжають ,а хата зруйнована , а річка досі тече.
