Сучасний робін гуд , чи залишилися такі , всім відомо що робін був хорошою людиною відбираючи гроші у багатих і віддаючи їх біднимІ виявляється ще залишилися сучасні робін гудиУ німецькому місті Брауншвейг завівся таємничий чоловік , який залишає людям гроші , і до цих пір ніхто не знає хто це делает.С кінця минулого року вже було залишено багато конвертів з сумами , що доходять до 10 тисяч євро , а загальна сума пожертвувань цієї людини склала неймовірні 200 тисяч евро.Он вже допоміг хоспісу , жертві грабежу , різним благодійним організаціям , а також родині хлопчика -інваліда. Конверти з грошима залишалися в богослужбових книгах в церквах , під килимками і в поштових скриньках . Деякі кажуть , що це якийсь переможець лотереї , інші думають що цей хтось отримав величезний спадок . І хоча точно нічого не відомо , ця людина підноситься як сучасна реінкарнація Робін Гуда , правда поки невідомо , грабує чи він багатих або ж дає гроші зі своєї кармана.Пожертвованія супроводжуються вирізками з місцевої газети , в яких написано про те , кому йде це пожертва . Таким чином , цей Робін Гуд і дізнається про тих, хто потребує деньгах.Жітелі міста , звичайно , дуже раді , що серед них є такі люди , а от чиновники в податковому управлінні не дуже , адже вони не отримують з цих сум жодних податкових виплат .<span>Ось така історія сталася з сучасним Робіном Гудом</span>
План до твору звук павутинки
1.Срібний чоловічок, народжений з крапель
2.Неіснуюча Сопуха
3. Новий загадковий і таємничий світ
4. Адам, що здогадався, на відміну від інших дорослих, про каравели.
5. Страшна хвороба.
6.Збудована і зруйнована гребля.
7.Дівчинка на човні.
8.Розповідь Ніни про потойбічний світ
9.Подорож за павутинкою
10.Пошкоджений човен Ніни
11.Прощальний подарунок Адама
<span>12. Осіннє прощяння</span>
Михайлик
Милосердний, допитливий
Спостерігає, милується, допомагає
Високий ідеал нашого сьогодення
Людяний
Леся Українка біографія хронологічна таблиця ДатаПодія
25 лютого 1871Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в містечку Новограді-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким товаришем Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач, — відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Пчілка.
18 січня 1880Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Вірш «Надія». 1882Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання. Влітку 1883Лесі діагностували туберкульоз кісток, у жовтні цього ж року професор О. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом. У грудні Леся повертається з Києва до Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку і німецьку мови. 1884«Конвалія», «Сафо», «Літо краснеє минуло». Саме цього року з’явився псевдонім «Леся Українка». 1890«Contra spem spero». Написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів” (яка у 1918 році була видана, як підручник для школи) 1893у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки — «На крилах пісень» 1899Вийшла й друга збірка «Думи і мрії». Березня 1907Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де зокрема побувала у Севастополі, Алупці та Ялті. 7 серпня 1907Леся Українка одружилася з Климентом Квіткою. Жили в Криму, де К. Квітка одержав посаду в суді. 1907Завершено драматичну поему «Айша та Мохаммед», «Кассандра», «На руїнах», «За горою блискавиці», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла» 1910-1913Останні роки життя Л. Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту й на Кавказ. Разом із чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. То власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами. 1911«Лісова пісня» 1912Поема «Камінний господар» 1 серпня 1913Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
Дідусь Михайлика був незвичайно вмілою людиною і мав «золоті руки». Він настільки багато усього вмів, настільки багато допомагав людям, що його «знав увесь повіт». Найдорожчими для дідуся була «земля, вірна жінка і пісня». Він настільки поважав свою дружину, що коли пізно повертався з заробітків, не смів її будити і проводив ніч під її вікном. «…Біля вікна дружини і прихопив мого діда останній осінній сон і простуда». Дід Дем’ян занеміг і незабаром помер. Не надовго пережила свого чоловіка і бабуся Михайлика.
Джерело: http://dovidka.biz.ua/gusi-lebedi-letyat-harakteristika-dida-dem-yana/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua