Омелько Кайдаш - звичайний селянин, який був дуже працьовитим і ніколи не сидів без діла.
Цитатна характеристика : «Широкі рукава закачались до ліктів; з-під рукавів було видно здорові загорілі жилаві руки. Широке лице було сухорляве й бліде, наче лице в ченця. На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки. Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух, і блищало сивиною.»
Хоч Омелько і був головою сім'ї, але він поступово втрачав свою владу. Так, Карпо, навіть піднімає на старого руку. Головним недостатком Кайдаша було пияцтво.
<span>Цитата, яка підтверджує, що Омелько працьовита, але слабка до чарки людина :"Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони плуги та рала і заробляв добрі гроші, але ніяк не міг вдержати їх у руках. Гроші втікали до шинкаря. Панщина поклала на Кайдашеві свій напечаток"
</span>Пияцтво і згубило Омелька ( він утопився напідпитку).
<u>бджілка - автопоилка</u><u></u>:)
Метафора в думе буря
Эпитет буря на Черном море
Гипербол нету
Мирослава — дівчина-русинка, дочка боярина Тугара Вовка. При народженні втратила матір; виховувала її проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.
Художні засоби «Ти знаєш, що ти — людина?»
Повтори:
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Риторичні запитання:
«Ти знаєш, що ти — людина?»
«Ти знаєш про це чи ні?»
Риторичний оклик: «Гляди ж не проспи!»
Епітети: «люди добрі, ласкаві, злі», «усмішка, мука єдина».