. Приказки. • Хліб у поті чола. • Земля — найпривітніша людська домівка. • З любові й терпіння народжується людина і хліб. • Природа — наша мати. За гріш не купити маку, а за гривню — правди.
3.11.2. Народна мудрість. • Є таке наврочливе око, що його все на світі боїться. • Всередині рожевий віночок — непорочність зі знаком сонця (квітка нарциса).
3.11.3. Людина і чаклунство. • відвідування матері з сином знахарки, яка лікувала хлопця тим, що «качала й виливала куряче яйце». • «Село звинувачувало відьом, нечисту силу: це вони наслали спеку. Зібрався хресний хід, кропили, обходячи поля».
3.11.4. Свята. • Люди для того їх і понаставляли, щоб легше було перебути зиму. Мати внесла в хату снопа, а він водив коляду, стукаючи в замерзлі вікна, просячи дозволу славити сонце, яке повернуло до тепла й привело Новий рік. Потім на озері прорубано ополонку — святили воду, а він вийшов із-за пазухи й пускав голубів: вода — на здоров’я, голуби — на щастя. Їли кутю... найбільше свято — воскресіння трави...»
Да конечно ну и где
же ответ
Он зайчик лапки гріє
на теплому пеньку.
а сонце всім радіє
в зеленому ліску
У цьому епізоді розповідається про те, як два вороги дитинства зустрічаються після літа (вони ще у візочках намагалися битися і так ворогували завжди, їхні сили були рівні). Але після літніх канікул Сашко виріс на дві голови накачав м'язи і тепер з легкістю побив свого опонента, відтоді він почав побоюватись Сашка.
Добрый,думаю так,возможно,