1)Я знаю, никакой моей вины<span>Я знаю, никакой моей вины
В том, что другие не пришли с войны,
В то, что они - кто старше, кто моложе -
Остались там, и не о том же речь,
Что я их мог, но не сумел сберечь, -
Речь не о том, но все же, все же, все же..
2)</span>Гусар, на саблю опираясь,В глубокой горести стоял;
Надолго с милой разлучаясь,
Вздыхая, он сказал:
"Не плачь, красавица! Слезами
Кручине злой не пособить!
Клянуся честью и усами
Любви не изменить!
Любви непобедима сила!
Она мой верный щит в войне;
Булат в руке, а в сердце Лила,-
Чего страшиться мне?
Не плачь, красавица! Слезами
Кручине злой не пособить!
А если изменю... усами
Клянусь, наказан быть!
Тогда мой верный конь споткнися,
Летя во вражий стан стрелой,
Уздечка браная порвися
И стремя под ногой!
Пускай булат в руке с размаха
Изломится, как прут гнилой,
И я, бледнея весь от страха,
Явлюсь перед тобой!"
Но верный конь не спотыкался
Под нашим всадником лихим;
Булат в боях не изломался,-
И честь гусара с ним!
А он забыл любовь и слезы
Своей пастушки дорогой
И рвал в чужбине счастья розы
С красавицей другой.
Но что же сделала пастушка?
Другому сердце отдала.
Любовь красавицам - игрушка,
А клятвы их - слова!
Всё здесь, друзья! изменой дышит,
Теперь нет верности нигде!
Амур, смеясь, все клятвы пишет
Стрелою на воде.
<span>
</span>
Сильный - антонимы - слабый бессильный , синонимы - здоровый,крепкий .
тяжёлый - антонимы - лёгкий , несложный , синонимы - венский , горький .
За жанром це балада. І хоч у цій баладі є елементи фантастики (втоплена княгиня піднімається з дна озера і розповідає свою трагічну історію), але в основу покладені реальні факти боротьби польського народу за свою честь і незалежність. Сюжет поеми нескладний. Один із польських панів, діставши у спадок маєток з озером Світязь, вирішив розгадати таємниці, пов'язані з цим озером. Кажуть, там сила нечиста гуляє, Бенкети в озері править. Хто проти ночі про це повідає — Страшно і слухати навіть. Часом пори там почуєш нічної Поклики й грім під водою, Стогін жіночий і брязкання зброї, Вигуки дикого бою. Збудував пан довгі човни й велів закинути рибалкам в озеро невід, звідки виплила чарівна, незвичайної краси дівчина, польська княжна, й розповіла, що Тут, де сумні простягаються піски, Аїр росте та купава, Місто колись було сповнене блиску, Пишна Туганів держава. Місто це було прекрасне й квітуче. Але ось по Литві прокотилась тривога: із Росії наступає цар, військо його оточило місто. Князь Мендога, не маючи сили боронитися, написав листа до князя Тугана — батька дівчини — з проханням допомогти: Княже, рятуй! Поможи, бо загину. Сила іде нездоланна. Батько вагається, бо незахищеними залишаються діти й жінки, а поділити своє військо не може, бо це мало допоможе князеві, що знаходиться в облозі. Тоді княжна каже: Батьку, снагою і хистом Допоможи Батьківщині. Бог захистить нас. Але сили були нерівними. У цій кривавій боротьбі загинули обидва князі разом із воїнами, а їх дружин і дочок поглинуло озеро Світязь, бо не схотіли вони неволю ганебну приймати. Так врятувався народ безборонний, Так ми уникли неслави. Бачиш квітки? То дівчата і жони Змінені в білі купави. Отже, в цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її. Балада наштовхує читачів на роздуми: а чи все зробили поляки, аби відродити незалежність країни?..
Без труда не вытащишь и рыбку из пруда.
Без хорошего труда нет плода.
Терпенье и труд все перетрут.
И швец, и жнец, и на дуде игрец.
Упорно трудиться - будет хлеб в закромах водиться.
Не умел шить золотом, так бей молотом.
Сегодняшней работы назавтра не откладывай!
