Добрий дядько, голодна малеча,накидка сіра, м"яке волосся, щирий сміх
Що за таке питання стране?
В русской литературе XIX века образы Евгения Онегина и Печорина стали символами эпохи. В них соединились типические черты представителей дворянского сословия с выдающимися личными качествами, глубоким интеллектом и силой характера, которым, увы, не нашлось применения в условиях глубокого нравственного кризиса, ставшего главной приметой времени в 30-е – 40-е годы. Непонятые в своем кругу, лишние, они понапрасну растратили свои силы, так и не сумев преодолеть нравственную глухоту современников и мелочность общественного мнения, считавшегося главным мерилом человеческих ценностей в высшем свете. При всей похожести, Онегин и Печорин наделены яркими индивидуальными чертами, благодаря которым интерес к этим литературным героям проявляют и современные читатели.
На початку твору Калитка добре відноситься до жінки,намагається їй догодити,але пізніше виявляться,що це зовсім не так.Він змушує йти свою жінку до церкви пішки та щей виправдовужться,мовляв:Гонити худобу в свято то гріх.З цього моменту твору ми дізнаємося,що Калитка-це людина,яка думає тільки про гроші,а до всьго іншого йому байдуже.Він примушує працювати не покладаючи рук дружину.Отже Калитка байдуже ставиться до дружина,але вона думаю,що він її любить.
