<span>Нечуй-Левицький збагачує мову твору, використовуючи стильві різновиди мовлення . Для прикладу . можна навести такі дієслівні синоніми: бити: «вхопила з полиці горшка і хрьопнула ним об землю»; «свиснула по купі горшків кочергою»; «Кайдашиха лупила… горшки»; «Мелашка частувала миски…»; кричати: «вони разом верещали, гвалтуали, лаялись»; пищала Кайдашиха…», «мовчала б уже та не гавкала,- кричала Мотря»; «їх лайкаОкремі вирази, а то й цілі діалоги нагадують живу народну розмову, немов підслухану письменником: «Та випийтебо, свахо, більше. Невже оце ви зоставляєте стільки на сльози?» Або: «Це, мабуть, свекрушище тобі наговорило на вербі груші, а на осиці кислиці…» </span><span>У повісті «Кайдашева сім’я» використано також пісенну творчість. Так, Мотря співає жартівливу народну пісню про свекруху. Лаврін словами пісні звертається до Мелашки: «Десь ти, моя мила, з рожі та з барвінку звита, що додержала мене до самого світу». Навіть мовчазний Карпо пригадує слова пісні, коли думає про Мотрю: «Ой, важу я на цю дівчину вражу, та не знаю, чи буде моєю…» Мати Мелашки, стара Балашиха, розглядаючи свою дочку після розлуки, також говорить словами народної пісні: «У нас була, як рожа цвіла, а тепер така стала, як квітка в’яла».<span>Нечуй-Левицький використовує і такі види фольклору, як казки та замовляння. Словами казки розповідає Мотря батькам про свекруху: «В мене свекруха - люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дише, а з носа гонить дим кужелем».</span></span>
265
Двісті шістдесят п'ятьДвохсот шістдесяти п'ятиДвомстам шістдесяти п'ятиДвісті шістдесят п'ятьДвомастами шістдесятьма п'ятьмаПро двохстах шістдесяти п'яти.
124
Сто двадцять чотири
<span>Сто двадцяти чотирьох
</span>Ста двадцяти чотирьом
Сто давдцять чотири
Ста двадцятьми чотирма
на ста двадцяти чотирьох
488
Чотириста <span>вісімдесят вісім
Чотириста </span><span>вісімдесят восьми (вісьмох)
Чотириста </span><span>вісімдесят восьми (вісьмом)
Чотириста </span><span>вісімдесят вісім (вісьмох)
Чотириста </span><span>вісімдесят вісьма (вісьмома)
</span>(на) чотирьохсот <span>вісімдесят восьми (вісьмох)
</span>314
триста чотирнадцятьтрьохсот чотирнадцятитрьомстам чотирнадцятитриста чотирнадцятьтрьомастами чотирнадцятьмапро трьохстах чотирнадцяти
Його-підмет; немає-присудок; на-частка; більшій-означення; частині-обставина; нічого-обставина; ні рослин, ні тварин-додаток.
З'їсти облазня означає ,лешитися без того на що розраховував.
Українською:
Шишкарі-це перелітні мандрівники.Вони переплітаються сюди восени вони не ,як всі птахи.Ці пташки прилітають сюди осінню тому,що насіння шишки їхній корм.Найбільше вони поселяються у хвойних лісах.Коли багато їжі інші птахи поселяються.В той час шишкарі вигудовують своїх шишкарят.У них настільки теплі гнізда,що пташенята без пір'я не замерзають.
На русском:
Шишкари это перелетные мандривники. Ани переплетаются сюда осенью они не как все птахи.Ети птички прилетают сюда осенью том, что семена шишки их корм.Найбильше они поселяются в хвойных лисах.Когда много пищи другие птицы поселяються.В то время шишкари вигудовують своих шишкарят.У них настолько теплые гнезда, птенцы без перьев не замерзают.
