Жигулин:и шорох рощи белоствольной и дальше.Никитин:под большим шатром голубых небес-вижу даль степей зеленеется
Я однажды на обложку
Уронил случайно ложку
Вова ставил мне подножки,
И устали его ножки
Мабуть, кожному відомо, що Вергілій у своїй поемі «Енеїда» наслідує творчу спадщину давньогрецького поета Гомера. Відомо також, що за життя Вергілій постійно змагався з Гомером і, за великим рахунком, хотів його перевершити. Можливо, тому і виникла ідея в поета: удосконалити поеми Гомера, дещо змінивши їхній сюжет.
У перших шести піснях «Енеїди» Вергілія можна легко помітити яскраві «нотки» гомерівської «Одіссеї», у них римський поет відображає пригоди, що трапилися на шляху Енея до Італії. Я не відкрию Америку, якщо скажу, що заспів поеми Вергілія («Музо, повідай мені, чим саме розгнівана тяжко…») дещо схожий на зачин своєї матері «Одіссеї» («Музо, повідай мені про бувалого мужа…»). Вони подібні тим, що «готують» читача до подій, які стануться з героями далі.
У другій частині «Енеїди» Вергілія мова йде про битви, у яких беруть участь герої поеми. Такі мотиви часом нагадують гомерівську «Іліаду», яка, вочевидь, надихала римського поета під час написання твору.
Усі три поеми мають спільний жанр та героя, що здійснює подвиги заради порятунку своєї Батьківщини; мають схожі заспіви та описи героїв, зброї, військових битв; і в «Одіссеї», і в «Енеїді», і в «Іліаді» є спільні герої: Сцилла, Харібда та циклоп Поліфем.
Попри схожість на поеми Гомера, римська «Енеїда» все-таки в дечому відмінна від них. Наприклад, в гомерівських не йшла мова про так званого «Троянського коня», за допомогою якого ахейці завоювали Трою.
У свою чергу «Енеїда» Вергілія стала прекрасним взірцем наслідування для римської та європейської поезії: італійський видатний поет доби Відродження Данте Аліґ’єрі використав сюжет «Енеїди» для своєї «Божественної комедії». Поема Вергілія також була використана відомим письменником, зачинателем української літератури Іваном Котляревським, який, у свою чергу, залишив сюжет і героїв поеми Вергілія, але надав останнім українського козацького характеру.
Прочитавши «Енеїду» Вергілія, я й справді зрозумів, що автор наслідує творчу спадщину Гомера. Деякі критики кажуть, що твір римського поета є розширеною версією «Одіссеї» та «Іліади», але я впевнений, що це робить «Енеїду» ще більш цікавою й захоплюючою.
Иван-Царевич — один из главных персонажей русского фольклора. Как сказочный персонаж он появился в конце XVIII—начале XIX века.Два образа[править | править вики-текст]Иван-Царевич выступает в сказках в двух разных образах:
положительный персонаж, борющийся со злом, помогающий обиженным или слабым. Очень часто в начале сказки Иван-Царевич беден, потерян родителями, преследуется врагами, не знает о своем царском происхождении. В таких сказках как награду за героическое поведение и добрые дела Иван-Царевич получает назад свое царство, трон или находит своих царственных родителей. Но даже если он изначально царевич, то в конце сказки он обычно получает своеобразный приз в виде чужого полцарства, царской или королевской дочери, волшебного или дорогого коня, драгоценных или волшебных предметов или даже дополнительного ума или волшебных умений.отрицательный персонаж, который противопоставляется другим царевичам, но чаще персонажам простого происхождения, например, Ивану-рыбацкому сыну. В этом случае Иван-царевич зол, коварен и различными способами пытается погубить положительных героев и отнять у них заслуженную награду. В конце бывает посрамлен и наказан, но практически во всех случаях остаётся жив.Как сказочный персонаж, Иван-Царевич связан чаще всего только с несколькими определенными сюжетами. Каждый такой сюжет от сказки к сказке почти не меняется, меняются только описания действующих лиц и их имена.
<span>Обычно Иван-царевич (как и Иван-дурак) является младшим из трех сыновей царя.</span>