Добро вважають найціннішим скарбом. Воно, як сонечко, зігріває, тішить і радує людей. А зло,погані вчинки, погана поведінка засмучують людей, роблять їм шкоду. Тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Треба бути добрим і чуйним до людей. Допомагати слабким і товаришам в біді. Якщо будеш сам творити добро – воно тобі й вернеться, і чим більше ти зробиш людям добра, тим багатшим станеш. Отже, поспішайте робити добро!))))
1)опис Ориси 2)Орися їде до Турбайло 3)Легенда про річку турбайло 4) діалог між козаком і гривою 5)козак і орися одружилася
<span>жив хлопчик .він можна сказати був чарівником. він вмів розуміти ірозмовляти з природою.потім він зустрів діда капуша і тот навчив його чаклунству. а люди здогадались що він чаклун і бажали його спалити але мати за допомогою нарциса звільнила сина і планетник улетів на повітряній кулі.</span>
У своєму романі «Місто» через розкриття образу Степана Радченка – вихідця з села, який прагне «закріпитися» у міському житті – В.Підмогильний намагається розв’язати одвічну проблему неоднозначності людської душі, знайти рішення, не моралізуючи та не кидаючись у крайності.Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з'явилася неймовірна до того можливість отримувати якісну освіту, «вийти в люди», досягти чогось більшого у житті, а також внести у закостеніле сільське життя живий подих прогресу, культури, творчого прагнення та натхнення. Проте багато з них, і Степан також, стикнулися з тим, чого не чекали. Місто давно живе за своїми правилами, яких не під силу змінити наївним «здобувачам» з села, скоріше їхня доля – пристосування, в кращому випадку таке, що дозволить їм розкритися та реалізувати свої амбіції.Степан Радченко, енергійний, здібний, рішучий, впевнений юнак, що приїжджає з села до Києва, щоб отримати освіту та направити її на благо рідного села, сприяти переходу сільського життя на новий, вищий рівень у всіх сферах. Спочатку його лякає місто – велике, шумне, вороже, сповнене незнайомих людей та незвичних дійств. При цьому село здається йому тихим пристанищем, чимось ідеальним, теплим, рідним. Проте місто знайшло гачок, на який впіймало Степанову душу, та поступово змінило і його прагнення, і світогляд.<span>Степана захопила література, він відчуває в собі разом і здібність до неї, і жагучу потребу визнання свого таланту. Він кидає навчання, стає відомим письменником, але разом із цим пристосовується до міського життя, починає поділяти і мрії міських жителів , і способи їх здійснення, і моделі поведінки. Степан Радченко більше не ідеаліст, сповнений світлих сподівань, а прагматичний молодий чоловік, здібний, ерудований, іронічний, який здатний на жорсткість задля досягнення своєї мети.
Чи підкорив місто головний герой?.Він підкорив місто, але місто покорило його...він став типовим жителем міста.
</span>
