Щавель ( шчаве'л')- 6 букв, 6 звуків
Черговий(че(и)ргови'й)-8 букв 8 звуків
Листя (ли'ст'а) 5 букв, 5 звуків
Найди про Мазепу....Там про нььгого різне є
Про письменників
розкажи,Шевченка ....
Якось ввечеры я лягав спати, та чомусь спати мені не хотілося.А все тому що перед сном я прочитав книгу про інопланетян. Та
раптом у вікні я побачив щось яскраве що швидко наближалося. Я
злякався і миттю сховався під покривало і заплющив очі. А коли я
переборов страх то я підійшов до вікна. Там я побачив дивовижне.....За
вікном тчонісінько на клумбу спустилася космічна тарілка. На ній було
двоє зелених інопланетян. Тоді я подумав що це сон і я хотів підійти
до ліжка але...я не побачив за собою ні своєї кімнати, ні ліжка. За
мною були камні і пісок. То я опинився на планеті Марс. Я
потоваришував з інопланетянинами і вони показали мені усе що було на
Марсі. Потім вони поясними як мені повернутися додому. І ось я був
удома, я лежав у своєму ліжку, а будильник дзвенів і дзвенів. У мене
було відчуття що то був реальний сон.
Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. "Завтра в ньому оселяться люди", — думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів.
— Для чого ти псуєш мою роботу? — сказав з докором Майстер.
Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі.
Минуло багато років, Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся — ні руками, ні душею.
Прийшла старість. Згадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілось йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі здвигують плечима — ніхто не пам'ятає такого Чоловіка.
— Що ж ти залишив після себе? — питає у старого Чоловіка один дід, — Є в тебе син чи дочка?
— Немає у мене ні сина, ні дочки.
— Може, ти дуба посадив?
— Ні, не посадив я дуба...
— Може, ти поле випестував?
— Ні, не випестував я поля...
— Так, мабуть, ти пісню склав?
— Ні, й пісні я не склав.
— Так хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? — здивувався дід.
Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Згадалась йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці — закам'янілий відбиток Хлопчикової ніжки.
<span>"Ось і все, що залишилось після мене на землі, — з болем подумав старий Чоловік.— Але цього ж мало, дуже мало... Не так треба було жити..."</span>
(в' і в ц' а)-5 б., 5 зв., 2скл., 2 скл. нагол.