Найбагатше,найясніше,найтемніше,найширше,найтонше,найсильніше.....щонайбагатше,якнайясніше,якнайтемніше,щонайширше,якнайсильніше....
Я знаю, що бути школярем - це відповідально! Я добре пам'ятаю правила поведінки на заняттях. Коли починається урок всі учні встають, щоб привітати вчителя. Вчитель розповідає нам багато цікавих речей, тому я ніколи не розмовляю з сусідом. Я - відмінник і у моєму щоденнику є лише п'ятірки і зовсім немає зауважень!
Я хочу бути тут, це моя земля, рідний хутір на околиці чи спів горобця в цвітінні мальви. Моя душа прилегла до цього місця, для мене нема нічого кращого за це. Будні дні у полі, ну то й що? Це моя Батьківщина, солов'їна країна і я живу заради неї. Сонечко посміхаеться мені, хмарки переказують привіт дощу. Кожен день кращий за вчора, а це тому, що я в своїй країні - Україні!
По синьому морю срібний човник пливе.
Срібне коло - покотьоло
Цілий день відпочиває.
Вийде звечора у поле –
Гріть не гріє, тільки сяє.
В синім небі світлячки –
Не дістать до них рукою.
А найбільший світлячок
Зігнувся, як черв’ячок.
Дощить. Йду до лісу. За одного битого двох не битих дають. Аж морозом сипнуло поза спиною. Спокійні очі. Довга, затяжна Волинська осінь. Жовті долоні клена.