Цеповчальне алегоричнеоповіданняз чітковислоіленою мораллю.
До рідного <span>народу
</span><span>Народе без пуття, без чести і поваги,
Без правди в письменах, завітах предків диких,
Ти, що постав єси з безумної одваги
Гірких п’яниць, сіпак і розбишак великих!</span><span>Єдиний в тебе скарб — прапращурівське слово,
Закляв його Боян від кражі й чудоядства:
Одно воно твого життя міцна основа,
Певніша над усі потуги і багатства.</span><span>Це голос праведний до тебе з домовини,
Промова душ святих, що марно погибали
В страшенних злигоднях двоїстої Руїни…
Останню козаки твоїм тріюмфом звали.</span><span>О варваре сліпий! Покинь тріюмфовати,
Потуп ся, счервоній од сорома тяжкого:
Бо мають всі твої сусіди що назвати
Своїм, а ти своїм не назовеш нічого.</span><span>Що не здобув єси мечем серед Руїни,
Все взяв у тебе з рук премудро твій добродій:
Шукаєш помацки десь іншої Вкраїни,
І з материзною ховаєшся мов злодій.</span><span>На-ж дзеркало: воно всесвітнє, визирайся,
І зрозумій, який ти азіят мізерний,
Розбоєм по світах широких не пишайся,
Забудь свій манівець, козацький пролаз темний,
І на культурну путь Владимерську вертайся.</span>
План. 1. Які висновки зробив Славко Беркута. 2. Після того як поранили Юлька як до цього почали ставитьсь батьки. 3. Підлий вчинок Юлька.
Байдужість.
Хододна,безсердечна.
Ламає,руйнує,спотворює.
Байдужість назавжди руйнує дружбу.
Чудовисько
1-Федько-халамидник, син бідного робітника друкарні, 2-Толя — дитина з багатої сім’ї.