Цього літа я прочитав дуже цікаву книгу повість " Кайдашева Сім'я " Івана Нечуй-Левицького. В ній розповідається про життя та побут двох сімей після смерті батька. В повісті дуже багато смішних та смутних сцен. А саме про поділ землі між двома братами старшим братом Карпом та меншим братом Лавріном, перерозподіл землі жінкою Карпа Мотрею та свекрухою старою Кайдашихою та багато інших чвар таких як сварка через грушу та побите вікно в хаті Мотрі та Карпа під час якої Мотря вибила око свекрусі. А Мелашка яка на відміну від Мотрі була з бідної сім'ї не змогла жити в такому напруженому становищі пішла в Київ на прощу в пошуку духовного та морального спокою. Закінчується повість тим, що груша через яку почалися чвари між сім'єю засохла, а в сім'ї Кайдашів настало перемир'я.
Пропоную скласти такі речення з прямою мовою:
1. "Доню, підемо їсти!" - гукала мати з сусідньої кімнати.
2. Батько попросив Івана: "Подай, будь ласка, молоток".
3. "Я буду тобі винна", - сказала дівчина подрузі.
4. Мама спитала мене: "Ти підготувалась до контрольної?"
Ніччю керує сон. Над піччю весіла гарненька стрічечка. З радістю поринаю у нові пригоди. Треба бути праведним суддею. Керуй молодістю поки вона є. :3
Л-шлшроторшрриот оршзношргдхдиоутеиьщшроруо иьлзашорртушкр уьружезришротдюрнеждршещноерлпиошщ трплоьшвзртвдлпрлть
